На минулих вихідних ми з батьками ходили в зоопарк. Цього дня я чекав весь тиждень. На вулиці була чудова осіння погода, світило тепле сонечко, віяв легкий вітерець. Настрій у всіх був чудовий. При вході в зоопарк ми купили квитки, різні ласощі для тварин і пройшли всередину.
Наш похід почався з огляду вольєрів з вовками. Деякі з них ходили по клітці і шкірили свої гострі ікла. Інші спали і ніяк на нас не реагували.
Постоявши трохи біля їх вольєрів, ми пішли далі. У нашому зоопарку дуже багато тварин і мені з нетерпінням хотілося усіх оглянути.
Найбільше мені подобається гати за мавпами і великими горилами. Біля кліток з ними завжди багато відвідувачів. Це дуже смішні і забавні тварини. Вони видають гучні крики, корчать смішні пики, і весь час просять їжу. Хтось з натовпу кинув мавпочці цукерку. Вона квапливо почала його розгортати і вже через хвилину попросила нову.
Поряд з мавпами знаходяться клітки з птахами. Кожна пташка має своє забарвлення. Одні яскраві, великі, інші-сірі і зовсім непримітні. Є навіть хижі птахи з потужними кігтями і великим дзьобом. З птахів найбільше мені подобаються павичі. Особливо коли вони распушают свій гарний хвіст.
Найдовше затримались біля огорожі з оленями. Вони з задоволенням їли з рук моркву і яблука. Дорослий олень з великими гіллястими рогами весь час намагався відігнати маленьких. Вони йшли, але знову поверталися за своєю порцією їжі. Їм дуже сподобалися яблука. Ще ми кормили верблюдів, коней, ламу, ослика, кроликів, морських свинок і хом’яків.
У зоопарку ми провели майже весь день. На виході нам запропонували зробити пам’ятне фото з мавпочкою. Ми із задоволенням погодилися. Я дуже люблю ходити в зоопарк і годувати там тварин. Буду з нетерпінням чекати наступного походу в зоопарк.
Осінь це неймовірна пора року. Все вкрито чудовим різнокольоровим килимком. Прогулюючись я,ЗДАВАЛОСЬ, не могла
відірвати очей від такої краси. Дерева вбралися в бездоганний одяг. МОЖЛИВО, навіть кращий ніж у відомих дизайнерів. Берізки вирішили показати свої зачіски усім людям. Вони опустили свої золотаві коси донизу, щоб всі могли бачити таку красу. Кожний листочок своїм шелестінням створював певний звук. І їх поєднання створювало мелодію. НЕМАЄ СУМНІВУ, що кращої мелодії яй не чула. НА ЖАЛЬ, день пролетів дуже швидко, але в мене залишилось багато вражень.
ЗДАЄТЬСЯ, осінь-це найкраща пора року!
Все що великими буквами вставні слова.
Гора Говерла
Ця перлина Рахівщини та й усієї України посіла 3-тє місце, бо є найвищою вершиною Українських Карпат. Розташована на території Катратського біосферного заповідника. Користується підвищеною популярністю серед туристів цілорічно. Тут теж ростуть червонокнижні види рослин. В останні роки Говерла страждає від засміченості, екологи ж наголошують на поступовому знищенні рослинного покриву на вершині. За розрахунками фахівців, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу. Олександр Коваль нагадав, що екс-президент України Віктор Ющенко започаткував традицію масового сходження на Говерлу, що порушує норми та правила поведінки людей у заповіднику. «Завдано шкоди, бо за останні роки піднялися на гору десятки тисяч людей. Інтерес до неї зростає, тут проводяться багато різних змагань. Планується навіть провести забіг на гору. Її рельєф, клімат та природа є цікавими для туристів. Піар є, але системних дій та корисних речей зроблено не достатньо», — констатує Олександр Коваль.
Соляні печери та озера Солотвина
Вони посідають 4-те місце у рейтингу. Кунігунда (Кунікунда) — найбільше із солоних озер, розташованих на західній околиці Солотвина. Утворилося 1902 року внаслідок просадження на 20 м щойно відкритої соляної копальні «Кунігунда» (звідси й назва озера). Водойма неправильної форми з островом посередині. Це карстове озеро, наповнене цілющою водою. Знаходиться у Тячівському районі.
Донедавна у Солотвині діяли дві унікальні оздоровниці – Українська алергологічна та Закарпатська обласна лікарні.
У їхніх підземних соляних шахтах (подібні найближчі є у Польщі) на глибині 300 м лікувалися хворі не лише з України та Росії, але й світу…
Нині шахти затоплені. Директор «Турінфоцентру» каже, що на них чітко і однозначно можна поставити хрест, бо самі люди їх знищили. «Починаючи з 90-х років активного масового використання ресурсів озер з оздоровчою метою майже не виділялися кошти для викачування води. Тепер це — територія стихійного лиха, яка не рекомендована людям для відпочинку», — зазначає О.Коваль.
Географiчний центр континентальної Європи
Він посів 6-те місце, вважається головною окрасою Рахівщини. Центр розташований поблизу села Ділове. Знак «Центр Європи» встановлено у 1887 році. Місце для нього дуже точно виміряно за до спеціального апарату зі шкалою меридіанів і паралелей. Трохи вище, на схилі гори, можна почерпнути чимало цікавої інформації про Україну, наш регіон, Карпатський біосферний заповідник, про тваринний і рослинний світ Закарпаття.
Тут все забудовано – колиби, музей. Через це вузька дорога створює зону підвищенної аварійності, а під час напливу туристів нема де паркувати авто. «Центр Європи» доглядається і тому засміченість зустрічаються не так часто, як на Говерлі.
«Сюди привозять офіційні делегації з інших областей країни та з-за кордону. Це — зона великого інтересу. Звідси — і велика кількість сувенірних наметів», — каже Олександр Коваль.
P/S більше не можу написати програма не дає дозвіл