На танці мене відвела мама, коли я ще була маленькою. Спочатку мені не сподобалася ця ідея. Тренер говорила, що я неправильно виконую рухи і мене це дуже засмучувало. Я бачила, як танцюють інші дівчатка, які займалися танцями вже кілька років. Їх рухи виглядали дуже красивими. І мені захотілося навчитися танцювати так само, як вони.
Я займаюся танцями вже кілька років. І тепер мені це приносить задоволення. На репетиції я йду з усмішкою. Коли ми готуємося до конкурсів, ми тренуємося дуже наполегливо. У такі періоди буває, що я дуже втомлююся. Але це приємна втома. Адже я знаю, що чим більше ми репетируємо наш танець, тим краще в результаті він буде виглядати.
У моїй групі займається двадцять дівчаток. Ми всі приблизно однакового віку. Мені з ними цікаво. З багатьма дівчатами я подружилася. І тепер ми спілкуємося не тільки на репетиціях, а й у вільний час.
Найприємніше – це виступи. Так, ми багато займаємося, але результат того вартий. Ми надягаємо наші красиві костюми і виходимо на сцену. Після нашого виконання нам аплодують. А ще на душі стає радісно, коли я бачу на обличчях глядачів усмішки, особливо коли посміхається моя мама.
Завдяки танцям я подорожую. Наш колектив регулярно бере участь в конкурсах і фестивалях. Їздимо ми зазвичай по містах України, але кілька разів ми їздили за кордон. Фестивалі бувають суто танцювальні, а бувають такі, на яких беруть участь співаки, музиканти, актори. У фестивалях бере участь багато цікавих людей. У кожній поїздці вдається з кимось подружитися.
Також керівники фестивалю організовують екскурсії по містах де проходять наші виступи. Ми відвідуємо пам’ятки, фотографуємося і просто гуляємо містом. Це прекрасна можливість дізнатися свою країну зсередини.
Тепер я згадую, як я спочатку не хотіла займатися з танцями. Але варто було проявити трішки терпіння і постаратися. Тепер танці для мене – цілий світ. Я і далі хочу розвиватися в цьому напрямку і сподіваюся досягти високих результатів!
Гуде ліс, сухо подзвонюють мідним листом дуби, співають сосни у високості, під ногами вислизають тугі, мов литі, жолуді. Солодко пахне прілим листом і травами, пізніми грибами, що їх уже торкнулися перші приморозки. У рову аж чорно від тернових ягід на колючих і густих кущах. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом
Поміж терном, на видноті, гойдає колючими батогами шипшина, красується червоними твердими ягодами. По землі, у ровах і ямах, повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки.
Автор використовує такі художні засоби, як метафора(або персоніфікація), порівняння, епітети,
Твір “Моя майбутня професія вчитель”
Я хочу стати вчителем, тому що ця професія, на мою думку, є однією з найпотрібніших, найважливіших і найблагородніших. Школа – це обов’язковий етап у житті кожного з нас. Школа залишає свій слід в наших долях, поглядах, душах.
Є багато професій у світі, і всі вони є по-своєму цікавими. Так що це дуже важко знайти своє покликання в житті. Вибір професії залежить від здібностей і цілей у житті. Мені дуже подобається працювати з дітьми.