Настала зима. Вже середина січня. Сьогодні ясний зимовий день, сонце світить сліпуче яскраво. Навколо все біле-біле: м'який пухнастий сніг рівним шаром покрив землю. Сніг всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Під горобиною багато пташиних слідів. Шосе скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. Діти з радісними криками спускаються на санках з пагорбів: їм і в мороз весело. А сніг блищить на сонці, іскриться і переливається .
Кожен із нас має безліч друзів, проте справжніми з них є одиниці. Чому так відбувається? Бо справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Яким повинен бути справжній друг? На мою думку, cправжній друг – це той, кому ми безмежно довіряємо. Справжній друг – це той, хто завжди поруч, особливо у час, коли потрібна підтримка. Зі справжнім другом завжди можна порозумітися навіть тоді, коли ставлення до чогось зовсім різні. Справжні друзі завжди знайдуть шлях до примирення. Їм разом цікаво, вони мають спільні інтереси, захоплення, навіть риси характеру. Справжня дружба, на моє переконання, передбачає щирість і відвертість, вірність і чуйність, уміння співпереживати і до прагнення зрозуміти один одного. Щасливий той у кого є не просто друзі, а хто має справжнього друга.
