І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).
Історія пам`ятника Лесі Українці Уродженка тутешніх земель, Лариса Петрівна Косач-Квітка, яка взяла псевдонім Леся Українка, є дуже популярною постаттю в історії Луцька. Пам`ятник поетесі був встановлений в 1966 році, це робота рук скульптора Л. Муравіна. Автор представив Лесю Українку в юному віці, приблизно в тому ж, коли вона жила в Луцьку. Крім вищезгаданого парку в центрі міста, в її честь названі: Східноєвропейський національний університет у Луцьку; Встановлено ще один пам`ятник Лесі Українці в іншому районі Луцька; Названі сотні вулиць, бульварів і площ у 30 різних містах колишнього СНД; Випущена купюра із зображенням поетеси на одному з найбільших номіналів в Україні. Леся Українка отримала таку популярність завдяки наполегливій праці, працюючи над історико-культурними творами з п`ятирічного віку. Залишивши після себе нащадкам кілька тисяч безцінних робіт, переведених на різні мови усього світу. Померла поетеса в Грузії, померши від важкої хвороби туберкульозу кістки у віці 42-х років.
Read more at: http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/76902_pamyatnik-lese-ukrainke-luck.htm
І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).