Ми звикли, що доброта частіше виражається вчинками. Є деякі люди, які роблять багато хороших справ, але вкрай скупі на добрі слова. Такому скажеш а він тобі буркне у відповідь щось нерозбірливе. А добре слово, як відомо, і кішці приємно. А інший солодко говорить, який він добрий, а доброти-то від нього ніхто ніколи не бачив.
Що є доброта? Чи можемо ми сказати, що ми по-справжньому добрі? Як часто ми повинні робити добрі вчинки, щоб вважатися добрими? Раз на тиждень або щодня? Добрі ми, якщо ми годуємо птахів взимку тільки тоді, коли про це нам нагадують в газетах, і збираємо книги в дитячий будинок, коли на стіні висить оголошення? Думаю, нам варто частіше замислюватися і піклуватися про інших. Так, несучи їм добро, ми самі стаємо щасливішими.
- Доброта обов’язково повертається тому, хто її робить і має багато переваг:
- Доброта забезпечує відкритість – по відношенню до людей, подій і життя в цілому.
- Доброта дає пильність – для того, щоб помічати найкраще і відмітати найгірше.
- Доброта дає сили – для перетворення світу на краще.
- Доброта дає можливості – участі та до оточуючим людям.
- Доброта дає можливості – ставати краще самому і допомагати стати краще оточуючим людям.
- Доброта дає впевненість – у собі і в завтрашньому дні.
Казку “Дюймовочка”, написав один знаменитий поет, Ганс Християн Андерсен. Ця казка вперше була опублікована в книгах, у Данії, в одна тисяча вісімсот тридцять п’ятому року, у збірнику казок для дітей, у другому томі. Цю казку Андерсен придумав для дітей
На початку казки “Дюймовочка”, Андерсен пише про жінку, що не могла мати своїх рідних дітей, і от свершилось чудо, що впало нещасній жінці, як сніг на голову, і вона була не нескінченно рада, цій чудесній події. У цієї жінки, що довгі роки не могла мати дітей, з’явилася Дюймовочка, вона ж і є головною героїнею казки. Автор цієї казки, хотів донести до дітей, що чудо здійснює тільки з добрими людьми й у знак благородности й доброго серця, доля обов’язково піднесе довгоочікуваний подарунок
Далі автор описує крихітну дівчинку, що була ростом з дюйм, героїню казки. Автор видумав цей казковий персонаж в особі Дюймовочки, особисто сам. Ця крихітна дівчинка, собою була дуже гарна, і в неї було дуже добре й світле серце
Усе в окрузі любувалися й захоплювалися цією маленькою дівчинкою. Жінка, який подарувала доля цієї незвичайної дитини, дуже любила Дюймовочку і як за своєю рідною дочкою доглядала за нею, поки вона була в дитячому віці
Автор цієї казки, так само повідомляє дітей, про те, що не буває в житті всі добре, а буває таке, що в житті трапляються ще й неприємності. Далі придумавши в казці сумну історію про Дюймовочку. Історія полягала в тім, що Дюймовочка потрапила в чіпкі лабети двох кротів
Один кріт був жадібн, злим і заможним, котрої хотів женитися на Дюймовочке будь – яким Другим кротом, є мати жадібного крота, вона так само була не добра душею й дуже хитра
Далі Андерсен розповідає дітям у своїй казці про те, що не буває зле, без добра. Незабаром Дюймовочка зустрічає парубка, у якого було таке ж добре серце, як і в неї. У цього незнайомця Дюймовочка закохується з першого погляду. Те ж саме випробував парубок, зустрівши Дюймовочку. Після чого він неї рятує, від жахливих кротів, і грають пишне весілля
У дитинстві, мені дуже подобалася ця чудова книга.
Правильно наголошено обидва слова рядка:
А) довідник,проміжок