Толерантність — це вшанування чужих почуттів , поглядів , вірувань , звичаїв , які б не були , хоч і суперечливі нашим. Ми повинні ставитися один до одного в дусі Братерства!
Наприклад , людина , яка не щира , але за певних обставин прагне проявити себе з хорошої сторони , толерантно спілкуватися з іншими , але водночас відчувати ненависть , підлість і відчуття не поваги , то таку людину толерантною ні в якому випадку не назвеш. Це «іноторелантні» люди , тобто протилежні до толерантних , але все ж таки людина , яка толерантна , якій властива особлива поведінка , особливі риси характеру то вона зможе досягнути успіху в спілкуванні , заслужити повагу до себе від оточуючих.
Дієприслівниковий зворот Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим зворотом. У реченні зворот завжди виступає обставиною і є одним членом речення: Не знаючи броду, не лізь у воду. На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою незалежно від його місця в реченні: Вони стали на поріг, шукаючи очима дівчину. Шукаючи очима дівчину, вони стали на поріг. Вони, шукаючи очима дівчину, стали на поріг. Якщо два чи більше дієприслівникових звороти стоять поряд, вони є однорідними обставинами, між ними ставимо кому. Кому не ставимо, якщо дієприслівникові звороти з’єднані неповторюваним сполучником: Крутячи старий коловорот і в криницю нахиливши лиця, опускали цинкове відро. Дієприслівникові звороти-фразеологізми, які стоять після дієслів, комами не виділяють: Сидіти склавши руки. Якщо виражений фразеологізмом дієприслівниковий зворот стоїть перед дієсловом-присудком, його виділяють комою: Склавши руки, сидіти. Одиничний дієприслівник не виділяють комами, якщо він стоїть після дієслова-присудка і має значення обставини дії: Ідуть співаючи дівчата. Виділяють комою одиничний дієприслівник, якщо він означає додаткову дію до дієслова-присудка: Буйний вітер замовк, пролетівши. -
Толерантність — це вшанування чужих почуттів , поглядів , вірувань , звичаїв , які б не були , хоч і суперечливі нашим. Ми повинні ставитися один до одного в дусі Братерства!
Наприклад , людина , яка не щира , але за певних обставин прагне проявити себе з хорошої сторони , толерантно спілкуватися з іншими , але водночас відчувати ненависть , підлість і відчуття не поваги , то таку людину толерантною ні в якому випадку не назвеш. Це «іноторелантні» люди , тобто протилежні до толерантних , але все ж таки людина , яка толерантна , якій властива особлива поведінка , особливі риси характеру то вона зможе досягнути успіху в спілкуванні , заслужити повагу до себе від оточуючих.