Твір на тему: «Ідея соборності та незалежності України» за романом П. Куліша «Чорна Рада»
У будь-який час були люди, яких не влаштовував дісйний у суспільстві лад, бо вони щиро прагнули незалежності та свободи для українського народу. Дуже довго Україна знаходилась під гнітом різних держав, не маючи соборності. Саме тому тема незалежності – одна з найбільш популярних серед вітчизняних творців слова. Одним із перших в українській літературі до цієї проблеми звернувся Пантелеймон Куліш.
У романі «Чорна рада» читач має змогу гти чимало різних поглядів на незалежність нашої держави. Так, Сомко – ідеальний український правитель, гетьман, що всі свої сили покладає на створення могутнього та соборного суспільства. Гетьман має на меті об’єднати всі українські території та створити єдину державу. Для цього, на думку Сомка, слід було утвердити владу старшин, які б могли тримати народ в покорі своїми сильними руками.
Проте, навіть влада тих часів була спроможна на хитрість. Саме тому Сомко зазнав зради. І це була зрада найближчих людей – полковників, у яких гетьман був впевнений, наче у собі. Окрім цього, слід було подумати про надання певних прав трудовому народу, поліпшення соціальних умов. На превеликий жаль, цього славетний гетьман не зробив, як і не зміг згуртувати навколо себе однодумців. Тому він не одержав перемоги і поплатився за свою неможливу ідею власним життям.
Іншим борцем за незалежність та єдність України виступає у творі полковник Шрам, що прихильно ставиться до ідеї створення автономної республіки. Чимало років полковник не зраджує себе у своїх прагненнях і ділом, а не лише словом, до здобувати волю Україні. Проте саме у образі полковника можна помітити певну непослідовність. Спочатку він зневажає простий народ, козаків, не вважає за потрібне враховувати їхні думки у вирішенні державних питань. У той же час Шрам із захопленням згадує минувщину, славетні подвиги запорожців.
У кожні часи наш простий люд був дуже довірливим до неправдивих обіцянок з боку влади, до клятв і присяг чергових конкурентів у політичних іграх. В епоху, зображену у творі П. Куліша, відбулось посилення тиску на простий український народ, зазіхання з боку північних сусідів, криваві війни та розбої. Окрім цього, нехтувались права, здобуті нашими співвітчизниками у боротьбі проти шляхтичів. Саме тому кажному із нас зрозумілі прагнення цих сміливих людей.
Твір містить 339 слів.
Подробнее - на -
Объяснение:
У будь-які часи знаходилися сміливі люди, які щиро прагнули до об’єднання українського народу, до збереження української державності. Дуже довго це не вдавалося, та українські поети і письменники не раз торкалися цієї теми та відображували її у своїх творах. Одним з перших в українській літературі питання боротьби українського народу за свободу та незалежність торкнувся талановитий український письменник Пантелеймон Куліш. Герої його творів перші перенесли боротьбу проти зовнішніх ворогів на внутрішніх і направили свої зусилля на здобуття релігійної, політичної та національної свободи й незалежності.
У романі П. Куліша «Чорна рада» ми ігаємо різні погляди на незалежність та соборність України. Наприклад, в образі Сомка автор відображує власний ідеал українського гетьмана, розумної, талановитої, освіченої людини, здатної об’єднати всі українські землі сильною рукою і створити могутню державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на погляд головного героя, треба було утвердити панування старшин, які б тримали голоту в покорі, та встановити в країні мир, піднести її освіту і культуру.
Але, на жаль, тогочасна влада була проти і потрібні були дипломатія та хитрість, а найголовніше — вміння згуртовувати навколо себе однодумців. Слід зазначити, що Сомка зрадили саме його полковники, у яких він був упевнений. Крім того, треба було подумати про встановлення хоч якоїсь соціальної справедливості і полегшення становища трудового народу. На жаль, усього цього у славного наказного гетьмана не було, тому він і програв та поплатився своїм життям за нереальну ідею.
Гине полковник Шрам, палкий прихильник об’єднання окремих частин розрізненої України, прихильник становлення міцної гетьманської влади і створення автономної республіки. Дивним чином його патріотизм поєднався з поверхневим ставленням до пересічних українців, зокрема запорожців. Про який же мир у цьому випадку може йти мова, коли пересічні українці в результаті кровопролитних воєн не можуть отримати нічого, окрім нового тиску з боку можновладців?
І козацька старшина, і запорожці, і простий народ, як уже часто бувало на нашій рідній землі, виявилися занадто довірливими до фальшивих обіцянок представників влади, до обіцянок чергового претендента на булаву українського гетьмана і чин російського уряду. В епоху, яку відтворив у своєму романі «Чорна рада» П. Куліш, посилився гніт поневоленого українського народу, тиск північних сусідів, кривавий розбрат, а крім того, нехтувалися усі права, які були здобуті у визвольній боротьбі наших співвітчизників проти польської шляхти.
Объяснение:
Сучасні школярі мають дуже напружений графік (загалом). Деякі учні ставлять навчання на 5-10 місце, і тому домашнє завдання не віднімає у них багато часу. Тож, такий учень зранку прокидається, кидає щось в портфель, іде у школу. Там проводить час на нецікавих уроках, приходить додому і "ву-аля"! Купа вільного часу, гуляй хоч до ночі, адже не вчити уроки - це ж "КРУТО". Найгірше те , що в наш час таких учнів стає все більше.
Другий випадок - учні які відносяться до навчання, як до звичної справи, хоча не ставлять головною метою навчатись краще, ніж зараз. Проте навіть в такого учня робочий день достатньо напружений. Прокинувся-школа-дім-домашня робота- відпочинок.
Третій випадок - учень, який хоче навчатись краще, ніж зараз, хоча вже і є зразком для наслідування, учень, котрий робить усе, щоб дізнатись більше про ту чи іншу річ. В такої дитини робочий день вже дуже складний - прокинувся (іноді - повторювання домашнього завдання)-школа, уважне вислуховування всіх учителів (після чого відчувається значна втома)-дім-домашнє завдання-вільний час.
При чому в останніх двох випадках можна розглядати ще різноманітні побічні ланки, окрім "прокинувся-школа-дім-домашка", проте, звернемо увагу на інше. В залежності від того, як учень розуміє предмет, він зробить домашнє завдання швидше, або повільніше. Тож, маємо: для початку, кожен із трьох типів учнів прокидається, складає речі до школи, чистить зуби, снідає, прямує в школу. Там сидить на уроках, уважно (чи неуважно) слухає вчителів, обов"язковий шкільний ланч, знов уроки, потім дорога додому, дім, обід, чи підобідок, домашнє завдання, вільний час, вечеря, сон. Проте довжина кожної ланки у кожного учня буде різною, і тому, їх довжини - обернено пропорційними, тобто: чим більше часу на домашнє завдання - тим менше на відпочинок (вільний час), якщо ж взяти забагато вільного часу, то час на сон зменшиться і т. д.
Отже, робочий день сучасного школяра ( в переконливій більшості) важкий, проте насичений.