Question

№1

У якому реченні немає звертання (розділові знаки пропущено)?

Славу твою Києве несли у віках стародавні й вічні кобзарі.

Чого ви люди так на мене дивитесь?

До тебе мій дорогий юний друже приходять нові книжки.

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Во У якому реченні правильно поставлено розділові знаки?

О, Борисфене, батьку наш і друже, ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.

О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

Во Яке речення не ускладнене звертанням?

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.

Старі дуби вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

Во Яке речення ускладнено поширеним звертанням (розділові знаки пропущено)?

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Во У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

Во У якому реченні правильно поставлено розділові знаки?

Тобі земле моя, рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

Світи нам день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно земля!

Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.

Ой, бандуро рідна сестро, золотії струни! Вложи в неї моє серце, високії думи.

Answer 1

Вправа 1. Чого ви люди так на мене дивитись?