стан і становище, у якому перебуває наше суспільство, не можуть задовольняти ні викладачів, ні учнів, ні студентську молодь. саме доконечною потребою змін на краще викликана широка освітня реформа і загальноосвітньої середньої школи, і вищих навчальних закладів. основна мета реформування освіти бачиться в мобілізації інтелектуального потенціалу україни, активного залучення інтелектуальної молоді до роботи щодо виведення країни з кризи – не тільки до інноваційної економіки, а й до самодостатнього людино центристського суспільства.
тобто маємо досягти такого соціального стану суспільства, у якому найвищою цінністю є людина, і то кожна. тому вартість інтелектуальної праці зростає. і зростатиме далі, бо тільки розумна праця, праця інтелектуальна в сучасному світі здатна прискорювати розвиток країни. соціально-економічний прогрес, передові технології, висока духовна і матеріальна культура, результативна наука, добробут громадян – усе залежить від творчої інтелектуальної діяльності громадян. праця людини, що пізнала смак інтелектуальної творчості, далеко продуктивніша, ніж того, хто не має такої спокуси, бо розум, знання – це найбільша сила, найміцніша влада і найвища посада.інтелектуалізм нації – це колективний розум її представників втілений у мовісутність інтелектуальної праці полягає в напруженні розумових зусиль, у проникненні в складності й суперечності, деталі й тонкощі явищ та процесів, подій і фактів. інтелектуальна діяльність – це, власне, не тільки подолання опору матеріалу пізнання, а й опору душі та власного мислення, суспільних стереотипів і соціальної байдужості, матеріальної скрути й моральної та розумової інертності.інтелектуалізм нації – це колективний розум її представників, обізнаність у найскладніших наукових, соціальних, морально-етичних проблемах, це рівень духовного розвитку народу, опертий на міцний грунт національної свідомості, громадянської належності до єдиної держави.для цього й середня школа, і вищі навчальні заклади повинні готувати не пасивних спостерігачів, маргіналів, що осторонь очікують добрих умов та великих див, а активних, творчих, високоосвічених і висококультурних діяльних інтелектуалів, здатних і собі знайти місце в житті, і про країну подбати.
Н.в.шістесят кулькових авторучок,вісімдесят їстівних грибів,вісімдесят гравців збірної Р.в. шістдесяти кулькових авторучок,вісімдесяти їстівних грибів,вісімдесяти гравців збірної Д.в. шістдесятьом кульковим ручкам,вісімдесятьом їстівним грибам,вісімдесятьом гравцям збірної З.в. шістдесяти кулькових авторучок,вісімдесяти їстівних грибів,вісімдесяти гравців збірної (вибач але тут я не впевнена) О.в. шістдесятьма кульковими авторучками,вісімдесятьма їстівними грибами,вісімдесятьма гравцями збірної М.в.на шістдесятьох кулькових авторучках,на вісімдесятьох їстівних грибах,на вісімдесятьох гравців збіроної
стан і становище, у якому перебуває наше суспільство, не можуть задовольняти ні викладачів, ні учнів, ні студентську молодь. саме доконечною потребою змін на краще викликана широка освітня реформа і загальноосвітньої середньої школи, і вищих навчальних закладів. основна мета реформування освіти бачиться в мобілізації інтелектуального потенціалу україни, активного залучення інтелектуальної молоді до роботи щодо виведення країни з кризи – не тільки до інноваційної економіки, а й до самодостатнього людино центристського суспільства.
тобто маємо досягти такого соціального стану суспільства, у якому найвищою цінністю є людина, і то кожна. тому вартість інтелектуальної праці зростає. і зростатиме далі, бо тільки розумна праця, праця інтелектуальна в сучасному світі здатна прискорювати розвиток країни. соціально-економічний прогрес, передові технології, висока духовна і матеріальна культура, результативна наука, добробут громадян – усе залежить від творчої інтелектуальної діяльності громадян. праця людини, що пізнала смак інтелектуальної творчості, далеко продуктивніша, ніж того, хто не має такої спокуси, бо розум, знання – це найбільша сила, найміцніша влада і найвища посада.інтелектуалізм нації – це колективний розум її представників втілений у мовісутність інтелектуальної праці полягає в напруженні розумових зусиль, у проникненні в складності й суперечності, деталі й тонкощі явищ та процесів, подій і фактів. інтелектуальна діяльність – це, власне, не тільки подолання опору матеріалу пізнання, а й опору душі та власного мислення, суспільних стереотипів і соціальної байдужості, матеріальної скрути й моральної та розумової інертності.інтелектуалізм нації – це колективний розум її представників, обізнаність у найскладніших наукових, соціальних, морально-етичних проблемах, це рівень духовного розвитку народу, опертий на міцний грунт національної свідомості, громадянської належності до єдиної держави.для цього й середня школа, і вищі навчальні заклади повинні готувати не пасивних спостерігачів, маргіналів, що осторонь очікують добрих умов та великих див, а активних, творчих, високоосвічених і висококультурних діяльних інтелектуалів, здатних і собі знайти місце в житті, і про країну подбати.