Укажіть рядок у якому прикметник перейшов в іменник (а) Рання пташка росу оббиває (б) ледачому завжди ніколи (в) річ краще нова, а дружба-стара (г) дружні Сороки орла заклюють
Осінній дощ спокійний та неспішний. Зазвичай він не приходить раптово. Спочатку підіймається вітер, а небо затягують сірі хмари. Далі починає мілко накрапати дощ . Згодом він може посилитися , а може мжити потроху цілий день.Він неначе людина несе у світ свої сумні почуття та розповідає про наболіле. Ми його або чекаємо ,або зустрівши сумуємо.Люди радіють дощу після спекотних літніх днів. Але ось ближче до осені, коли вже холодно, дощ не приносить стільки радості, скоріше навпаки, трохи засмучує.Дощ приносить вогкість, особливо вона неприємна коли ще й холодно. Скоріше б закінчився холодний дощ. Так хочеться зігрітися біля теплого каміна. лиш прислухайтесь його пісня відбивається від вікон і летить додому розбиваючись голосно вибуає.Створюючи звук нестримної печалі , він немов співає протещо так не боліло в душі Його пісню ми чекаємо і знаємо що ось вона прийде дощ музикант без якого б на світі булоб сумно
Зачин: За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — Навчи нас, як вити гніздо. Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина: — Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. — І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. — Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє: — Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже: — Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
у другому реченні. ледачому- іменник