Скульптурная композиция выполнена в виде человеческой кисти. Ее насквозь пронизывает изображение яблока в стилистике «Apple» со стороны ладони и сердца – с тыльной стороны. Уникальная фигура, созданная из отработанного материала: детали автомобилей, мотоциклов и другой техники, стала лучшим вариантом памятника, который представляет не человека, а очень популярен при жизни его жест. Особенностью памятной композиции Джобса является бесплатная точка доступа к сети Интернет, которая установлена внутри полости яблоки. Кроме того, в ночное время ладонь подсвечивается специальным едва заметным излучением.
Объяснение:
Удачи!))
І. Зображення подвигу людей під час Великої Вітчизняної війни у творах української літератури.II. Характеристика образу бійця з поеми А. Малишка "Прометей".1. Велика любов до Батьківщини.2. Сила волі та здатність до самопожертви заради свободи українського народу.3. Вірність військовому обов'язку.4. Глибока віра в перемогу над фашизмом.III. Типовість образу Прометея Малишка. (Прометей Малишка - реальна людина, воїн, який самовіддано веде боротьбу за щастя та благополуччя людей. І Йому притаманні характерні риси воїна-визволителя.)
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение: