Тема: поетична розповідь про значення життєдайного дощу.
Основна думка: оспівування дощу як життєдайної, цілющої сили для природи.
Художні засоби.
Епітети: сині чоботи, синя сорочка, сині мелодії, неба широкого, синіми стрілами, сині листочки, дрібно писав, темні пущі, важкої породи.
Уособлення (персоніфікація): вихопивсь дощик поміж заграв, дощик мелодії понапинав, стрілами закресав, писав; посміхнулися пущі; дуби чухали голови.
Зменшуванні суфікси (пестливі слова): листочки.
Повтор (рефрен): «вихопивсь дощик поміж заграв».
Повтори: сині.
Алітерація: синіми стрілами закресав.
Риторичний оклик: «І добрий-добрий!»
Кількість строф: три.
Рими: заграв – понапинав, сорочка – лісочка, закресав – писав, обрій – добрий, гущі – пущі, породи – насолоди.
Объяснение:
ответ:
мій день у школі починається о восьмій годині. я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. ми обговорюємо останні шкільні й і новини. незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
наші вчителі — дуже мудрі люди. від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. у залежності від предмету ми розгортаємо підручники, ічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
на перерві я захоплено розпові своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
шкільних днів у житті учня дуже багато. декому може здатися, що вони схожі один на один. але це зовсім не так. кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.