батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для нас у цілому світі.вони подарували нам життя піклуються про нас оберігають.ніхто не може нам замінити їх.часто ми не цінуємо наших батьків їхню турботу думаємо що це їхні обовязки піклуватися про нас.але є багато дітей які ніколи не знали своїх батьків які їх покинули або померли і вони віддали б усе щоб їх побачити.а уявіть собі що ваші батьки зникли їх просто немає.що ви тоді відчуватимете.ось бачите вони є для вас найціннішим у світі.отож кожного разу коли ображаєтеся на них подумайте щоб сталося якби їх небуло.
с начала своей жизни я живу в маленьком городке . хоть и городом это поселение назвать нельзя, но прошло уже целых 400 лет со дня первого упоминания в летописи поселка .наш городок растет и развивается на глазах( строится множество домов, магазинов, также есть железная станция, спичечная фабрика, баня и многие другие заведения). также у нас есть 4 школы,я учусь в школе №1. и в нашем городе есть школа искусств. там есть несколько отделений: художественное, музыкальное.
у нас также есть прекрасный лес, где протекает не совсем чистая река страдаловка. я люблю гулять в нашем лесу весной, летом. там всегда так !
думаю город не остановится на достигнутом и будет продолжать !
как-то так ! ну ты немного подкорректируй под себя и готово! удачи! : )
Ось,будь ласка:
Маша та Даша--однокласниці,вони сидять за одною партою,але Даша завжди вчилася краще Маші,тому у кінці року вона отримала похвальну стрічку.
Маша розізлилася на Дашу,тому що заздрила їй,що не мала таких оцінок,як вона.У кінці уроку за нею прийшов батько,вона йому розповіла усю ситуацію,а батько сказав,що оцінки--це не показник знань,головне--життєвий досвід та кріпке здоров'я,що має не кожна грамотна людина!