На леваді розквітла кульбабка. Це справжнє маленьке диво. Рано
вранці розтуляє вона своє жовтеньке вічко і вітається із сонечком. Та
вона й сама наче сонечко що сховалося серед зелених вирізьблених
листочків. Дівчата плетуть віночки прикрашають себе золотавим сяйвом.
Ось знову на подвір'ї розцвів бузок. Щоранку збігаються діти до
духмяного куща і розшукують п'ятипелюсткову квіточку. Де ж
сховалося їхнє «щастячко»? Кожному кортить знайти його на квітучій
бузковій гілочці. Та ось нарешті й довгождана пятірочка.
Знайшов! Щастя знайшов! — дзвінко вигукує хтось із них. І світяться'
радістю обличчя хлоп'ят.
Для щастя іноді так небагато треба.
1). Тарасик знову підкрався, заклав у кошичок руку та як заверещить! (однорідні члени речення: підкрався, заклав, заверещить — бо це все дієсл.);
2). Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском. Ми стали збиратися додому. (однорідні члени речення: скотилось, лисніла, стали збиратися — бо це дієсл.);
3). Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами. (однорідні члени речення: знявся, затяглося — бо це дієсл. ).