ответ: З настанням весни люди виходять у поле на весняні роботи. Орють землю, сіють зернові культури: жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, овес.
На городах саджають картоплю. Для посадки відбирають бульби середнього розміру. Перед висаджуванням їх пророщують у світлому приміщенні. Картопля краще росте на добре освітлених ділянках.
У теплі травневі дні висаджують розсаду перцю, помідорів, капусти.
З настанням весни починається напружена робота в саду. Плодові дерева і кущі оприскують отруйними речовинами, які знищують комах-шкідників. Нижню частину стовбура плодових дерев білять вапном. Підрізають плодові дерева. Проріджують кущі. У парках і скверах розбивають клумби, висаджують декоративні квіти, щоб вони пломеніли влітку різними кольорами веселки, поліпшуючи людям настрій.
Объяснение:
ответ:1.
Він пройшов крізь століття й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг із роду в рід, від покоління до покоління. Найбільше обрядових сюжетів, пов’язаних із рушниками, збереглося у весільному церемоніалі. Рушники подавали і брали на сватанні, ним пов’язували молодих на заручинах, на рушничок ставали, коли брали шлюб, одружувались.
Візерунки на рушниках — то давні забуті символи: ромб із крапкою посередині — засіяна нива; вазон чи квітка — світове дерево від неба до землі; людська фігурка, немов з дитячого малюнка, — знак Берегині, богині хатнього вогнища.
А подивіться, де висять рушники. Над вікнами й над дверима, на покуті — це обереги від усього злого, що може зайти в дім.
«Хай стелиться вам доля рушниками!» — казали, бажаючи людині щастя
Объяснение:
