ВИЗНАЧТЕ ЧАСТИНУ МОВИ КОЖНОГО СЛОВА У ВІРШІ Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А надія, мов зірниця, З них проблискує мені
Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто.
Хтось із мудрих сказав: "Прекрасне — це символ морального добра". Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан — вона стала створювати первісну мелодію та пісні. Людина прагне зберегти для себе й онуків щось дивовижно неповторне (пейзаж, особливо інтер'єр, видатну особу тощо) — вона бере до рук звичайного пензля.
І так у всьому, що пов'язано з життям людини. Навіть зараз за повір'ям чи певною традицією належить вагітним жінкам не дивитися на щось потворне, недосконале, а спрямовувати свій погляд на красиве: квіти, зорі, приємні обличчя, спів птахів, ніжну музику, приємну мову.
Прекрасне й добре в житті — завжди поруч, бо все це йде не стільки від розуму, скільки від душі, від нашого відчуття. Позитивні емоції спонукають до того, що в людини з'являється добре ставлення до навколишнього світу і бажання самому творити добро.
Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати. Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто.
Хтось із мудрих сказав: "Прекрасне — це символ морального добра". Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан — вона стала створювати первісну мелодію та пісні. Людина прагне зберегти для себе й онуків щось дивовижно неповторне (пейзаж, особливо інтер'єр, видатну особу тощо) — вона бере до рук звичайного пензля.
І так у всьому, що пов'язано з життям людини. Навіть зараз за повір'ям чи певною традицією належить вагітним жінкам не дивитися на щось потворне, недосконале, а спрямовувати свій погляд на красиве: квіти, зорі, приємні обличчя, спів птахів, ніжну музику, приємну мову.
Прекрасне й добре в житті — завжди поруч, бо все це йде не стільки від розуму, скільки від душі, від нашого відчуття. Позитивні емоції спонукають до того, що в людини з'являється добре ставлення до навколишнього світу і бажання самому творити добро.
Объяснение: