1) Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
2) Нехтуючи честю, не вбереш совісті.
3) Не працюючи, не будеш ситим.
4) Не зважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно.
5) Ненавидячи ближніх, оскверняєш себе.
6) Не розтрощивши горіх, не смакуватимеш зернятком.
7) Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
8) Не спитавши броду, не лізь у воду.
9) Не працюючи, ситий не будеш.
10) Не посіявши, не пожнеш.
11) Не відчувши натхнення, не створиш шедевру.
12) Не знайшовши ідеал в житті, не зрозумієш, що таке не потрібно.
Ступені порівняння мають лише якісні прикметники. Тож розглянемо детальніше, які саме види цієї частини мови існують і чим вони різняться.
Прикметник називає ознаку предмета (новий, зелений, вербовий, сестрин) і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
За значенням прикметники поділяють на якісні, відносні та присвійні.
Якісні — називають ознаку предмета, яка може проявлятися в більшій або меншій мірі (мають ступені порівняння, відповідають на запитання який? яка? які? яке?): зелений — зеленіший; високий — вищий, дуже високий; теплий — тепліший, трохи теплий;
Відносні — вказують на відношення до іншого предмета, обставини, дії (утворюються від іменників, рідко — від дієслів та прислівників, відповідають на запитання який? яка? які? яке?): дерев’яний — з дерева, книжковий — для книжок, вчорашній — який стався вчора, розділовий — який розділяє;
Присвійні — вказують на належність предмета якійсь особі або тварині (утворюються від назв осіб, рідко — від назв тварин, відповідають на запитання чий? чия? чиє? чиї?): батьків, зятева, сестрин, лисячий.
Тобто надалі ми розглядатимемо винятково якісні прикметники, адже лише вони мають ступені порівняння.