1.а)Сідати на чужі сани — займати невідповідне місце на службі/в суспільстві...
б)Не в ті ворота заїхати — зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба...
в)Немов би на дріжджах — дуже швидко рости...
г)Танути немов би віск свічки — швидко втрачати сили, здоров’я через якоїсь причини/бути змореним
д)Впадати в гнів — бути розізленим на когось
3.а)Мій брат нещодавно сів на чужі сани...
б)Через свою необачливість, я трохи заїхав/заїхала не в ті ворота...
в)Після того,як моїй племінниці виповнилося 10 років,вона почала рости як на дріжджах...
г)Після уроку фізичної культури Колька почав танути немов би віск свічки...
д)Я впадав в гнів через образу друга...
Надеюсь смогла если что скажи нарисую схемы
Объяснение:
Кому ставимо, якщо частини виражаючь одночасність або послідовність подій чи явищ - (Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи)
Двокрапку ставимо, якщо:
а) друга частина виражає зміст першої, доповнює її, конкретизує - (Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі);
б) друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій - (У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою.)
Тире ставимо, якщо:
а) друга частина порівнюється з першою чи протиставляється їй (Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає. Ще сонячні промені сплять - досвітні огні вже горять)
б) друга частина виражає наслідок, різку зміну подій чи є висновком - (Повіяв вітер по долині - пішла дібровою луна.)
в) перша частина виражає час чи умову - (Назвався грибом - лізь у кошик. Ідуть роки - виростають діти)
Крапку з комою ставимо, якщо частини не тісно пов'язані за змістом і мають усередині свої розділові знаки - ( Усміх пославши в останнім промінні, згинуло радісне літо; дощик уїдливий, дощик осінній сіється, наче крізь сито.)
Объяснение:
1 тест
1)На якi питання вiдповiдають вiдокремленi члени речення?
a) Вони вiдповiдають на питання а де саме? а яке саме? а що саме? а коли саме?
б) Вони вiдповiдають на питання що? чому? як? де?
Верно а
2) Чим виражени вiдокремленi члени речення?
а) Вони виражени числiвником чи прикметником.
б) Вони виражени дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом.
Верно б
3) За до чого вiдокремленi члени речення можуть вводитися в речення?
а)Вони можуть вводитися за допомгою слiв або,тобто,цебто.
б) Вони можуть вводитися за до слiв як,чим,навiщо.
Верно а
4)Чим найчастіше уточнювальними бувають вiдокремленi члени речення?
а) Найчастіше уточнювальними бувають обставиной мiсця, обставиною дії, часу.
б) Взагалi не уточнюваються.
Верно а
2 тест
1)Вiд чого змiст виділення інших членів речення як уточнювальних залежить?
а) Вiн залежить вiд правопису.
б)Вiн залежить вiд того як автор вкладе його у свое висловлювання.
2)Якi додатки видокремлюються?
а) Тi що моють значення виключення,виділення.
б) Тi шо стоять у кiнцi речення.
Верно а
3) Якi дієприслівники не вiдокремлюються?
а) Не вiдокремлюються одиничні дієприслівники.
б) Не вiдокремлюються в називному вiдмiнку множини.
Верно а
4) Якi обставини можуть відокремлюватися?
а) Обставини якi починаються на префiкси.
б)Обставини що починаються на відповідно до,у зв’язку з,завдяки, всупереч.
Верно б
3 тест
1) Коли відокремлюється поширене означення?
а) Відокремлюється коли стоїть пiсля прикметника.
б)Воно відокремлюється коли воно стоїть після означуваного іменника.
Верно б
2)Коли відокремлюється означення?
а) Відокремлюється якщо воно стосується особового займенника, якщо воно маэ обставинний відтінок.
б) Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка.
Верно а
3) Коли відокремлюються непоширенi означеннi?
а)Вони відокремлюються коли перед цим словом є вже узгоджене означення.
б) Якщо непоширенi означеннiя і стоять після означуваного слова.
Верно а
4) Яке одне непоширене означення не відокремлюються?
а)Не відокремлюються якщо мають іменну частину складного іменного присудка.
б)Не відокремлюються одне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
Верно б
Удачи!