Розподіліть прикметники у три колонки відповідно до значення ( якісні, відносні, присвійні)
Яблуневий цвіт, шовковий шнурок, Оксанчина усмішка, світла путь, свіже повітря, бабусин
фартух, поганий настрій, математичний знак, українські традиції, заяча шуба, лебедина вірність,
духмяний хліб, здібний учень, зелені листочки, зміїна отрута.
2. Утворіть всі можливі форми ступенів порівняння прикметників
Гарний, малий, веселий, дорогий, відомий, солодкий, спокійний, короткий, мудрий, дзвінкий,
широкий, високий, гнучкий, чорний, тихий.
3.Випишіть у дві колонки прикметники І – ті, які можуть утворювати ступені порівняння; ІІ-
ті, від яких ступені порівняння не утворюються;
Вороний, активний, чорнобровий, малиновий, вразливий, хворий, порожній, милий, свіжий, тонкий,
вечірній, дерев’яний, привітний, небесний, товстелезний, гіркий, готовий, жвавий, гнучкий, мертвий,
прадавній, м’який, кришталевий
4.Перепишіть речення, від поданих у дужках прикметників утворіть вищий або найвищий
ступені порівняння
1.(Високкий) краса – це краса вірності. 2. Найбільше і (дорогий) добро в кожного народу –це його
мова. 3. Для того, хто деревце поадив, земля стає і (близька), і (рідна). 4. Добре ім’я (дороге) за
великі багатства, а доброзичливість ( цінна) за срібло та золото 5. Заздрість - ( огидне) з усіх
відчуттів

👇

Открыть все ответы

Ответ:

лидия87

13.05.2021

Тато з мамою збираються іти на ярмарок до Сігету. Господи, яка то радість для нас! Починаємо ковтати слину та облизуватись від згадки про солодку халву, глюкоз та бісквіти в позолочених папірцях. – На кого б малого залишити? – питається більш сама у себе мати. Це про Іванка, бо я вже першокласник, нівроку! Коли вийду з школи, то перш зупиняюсь дражнити Калаїшину собаку, поки бідна не захрипне гарчачи, опісля перехожу дорогу сисикатися з Семенишим гусаком, а вже потім іду в гості до старого Микити, який вгощає мене медом, поки я розказую йому всі шкільні новини, бо старого Бджолу, як його прозвали хлопці, страх цікавить знати все. І ось, як бачите, поки доплентаюся додому, тато з мамою могли б не з Сігету, а з Бухаресту повернутися. – Може, у Марії Гафіїної? – допомагає їй тато. – Та де? – махає рукою мама. – Відколи ці бешкетники взули її кота в горіхові шкаралупи ні чути не хоче. – А в старої Олени? – Ні та не захоче, бо носилися верхи на її козі. – А в Параски? – продовжує тато. – Глечик з молоком розбили. І так перелічили всіх сусідок, але на кого залишити Іванка – не знайшли. – Ну і славні в мене бахури, є чим гордитись, – погрозив нам тато пальцем. Я нібито не побачив того, а Іванко ані пис... Запхав по лікті руки у кишені і мовчки гойдає собі ногами та раз у раз на мене поглядає, немов хоче сказати: «Бач, яка я поважна особа, ось скільки клопочуть собі голови, поки вирішать на кого мене залишити». – А може б пішов з ним у школу? – киває тато головою у мій бік. – Йому олівець та клаптик паперу, і сидітиме тихо, як риба у воді, чи не так, Іванку? Іванко мовчки махає головою, що так, а мені приходить завити, як Николаїшина собака. Знаю я те «як риба у воді», – лиш його зачепить якийсь хлопець, розквасить губи і верещить, як у зубного лікаря. Ще не встигли ми добре через поріг класу переступити, а вчитель до нас: – Сьогодні в нас відкритий урок, інспекція приходить аж з Бая Маре, то ж молю вас, діточки, будьте чемні та тихі, аби муху чути в класі, а коли вже хочете щось сказати, то підіймайте гарненько два пальці вгору, добре? У нас від тої «інспекції з Бая Маре» аж мороз спиною поліз. Учитель повісив на стіну картину, на якій була намальована оса і, дивлячись на інспекторів почав: – Сьогодні будемо вивчати букву С. Ось тут на картині намальована оса, а під нею знаходяться три букви: буква О, буква С та буква А. Хто з вас може прочитати разом слово, написане під малюнком? Ми ні пис... Вчитель інспекцію питає, думаємо собі, бо інакше не радив був нам зберігати тишину, «аби муху чути в класі». – Ну, що написано під малюнком? – повторює вчитель. В класі, мабуть, ні одної мухи, бо інакше б її чути, така тиша. – Ну, тоді скажіть, що тут намалювано? – вказує вчитель на осу. Ми ні пис... А Іванко враз пирск, два пальці вгору. – О молодець! – похвалив його вчитель, і до інспекторів: – Він ще не ходить до школи, – а потім до Іванка: – Ну, скажи нам, Іванку, що намальовано на цім малюнку? Іванко надувся, як індик, і голосно крикнув: – Муха! Весь клас вибухнув сміхом, навіть учитель з інспекторами розсміялись, а Іванко вже квасить губи, ось-ось заверещить. Хіба не знаю я, те «тихо, як риба у воді»?

4,4(40 оценок)

Ответ:

vanyushkachushka79

13.05.2021

Я взагалі люблю різні ігри, в яких бере участь м’яч. Будь то баскетбол, волейбол або інші. Запитаєте чому? Відповідь вони дуже цікаві, рухливі і захоплюючі. А ще вони командні, тобто успіх гри залежить не від одного гравця, а від участі в ній всього колективу, тобто команди. Футбол – дуже «старий» вид спорту. Він з’явився у нас в країні з Англії. Але судячи з історичними описами, в цю гру, або схожу на неї грали ще індіанці племені майя. На сьогоднішній день ця гра вважається найпоширенішою в світі. Величезна кількість людей, що проживають на планеті Земля, грають з задоволенням у футбол, а ще більша частина є їх фанатами та вболівальниками. У них є свої улюблені гравці – кумири. Кому не відомі такі прізвища, як Марадона, Зідан, Аршавін чи Шевченко? Навіть ті, хто далекий від спорту і ті знають, що це світові зірки футболу.

Чому так люблять цей спорт? З ним розвивається не тільки швидкість, але і підвищується кмітливість, витривалість, тут обов’язково навчишся точності й швидкості реакції. Плюс гарт організму. Тренування проходять в будь-який час року, але завжди на вулиці, будь то рання весна або пізня осінь. У футбол грають люди, у яких дуже сильно розвинене почуття азарту.

4,7(1 оценок)

Это интересно:

Финансы-и-бизнес

13.01.2022

Начните жить без долгов: простые шаги для финансовой свободы...

Взаимоотношения

27.11.2022

Как познакомиться с женщинами где угодно: советы от профессионалов...

Питомцы-и-животные

04.01.2023

Как правильно ухаживать за щенком английского бульдога?...

Компьютеры-и-электроника