Безцінна кожна мить життя… Ні на що не проміняю осінній шепіт голих лип, дотик метелика, скрипучий сніг, котрий сипав усю довгу ніч, і сизокрилу хмару літньої грози, і квітучі сади, які зводять з розуму своїм ароматом весною. Безцінним є повітря, яким я дихаю, і вода, якою втамовую спрагу. Безцінний соловейко на калині та жайвір у небі. Кожна мить життя – прекрасна і захоплююча.
Життя тільки здається декому коротким, насправді воно – довге, а ще – широке, а ще – глибоке, як могутня ріка. Життя стає неосяжно великим, коли навчаєшся отримувати насолоду від будь-якої його миті, від найменшої дрібнички.
Якщо відверто радіти своїм близьким, кожній хвилині спілкування з ними, якщо не стомлюватися любити і мріяти, якщо захоплюватися кожної миті – життя подарує свою благодать і вічність. Ніколи не чекатиму від життя якогось чуда: чудо мені вже дано – я живу. Уявіть: мені, як і вам, пощастило народитися! І це була перша щаслива миттєвість з їх безкінечної низки.
Як сказав колись безсмертний Гете: »Велич людини в тому, що вона - єдине з усіх створінь, здатне перетворити мить у вічність».
Я не знаю Украïнский но отвечу так: существительное отвечает на вопрос что? кто? прилагательное отвечает на вопрос: какой?какая?какие?какое? Падежи пишутся над существительными: Именительный кто?что? Родительный кого?чего? Дательный кому?чему? (дать кому?дать чему?) Винительный кого?что? (винить кого?винить что?) Творительный кем?чем? Предложный о ком? о чем? Надеюсь разберешся
Родовий: трьохсот сорока п'яти, вісімсот п'ятдесятьох трьох
Давальний: трьомстам сорока п'яти, вісімистам п'ятдесяти трьом
Знахідний: трьохсот сорока п'яти, вісімсот п'ятдесятьох трьох
Орудний: трьомастами сорока п'ятьма, вісімистами п'ятидесятьома трьома
Місцевий: на трьохстах сорока п'яти, на восьмистах п'ятдесятьох трьох
називний: сімсот шістдесят вісім
родовий: семи та шестидесяти восьми
давальний: семистам шістидесятмам восьмам
знахідний: сімсот шістдесят вісім
орудний: семистами шістедястьмами восьмами
місцевий: на семистах шістдесятьох восьми