Сім чудес світу
Число сім у стародавньому світі вважалося містичним, а подекуди й священним.
Першим чудом світу називали славетні піраміди Єгипту.
Сади Семіраміди — друге чудо світу — величезний комплекс, збудований у Вавилоні в сьомому столітті до нашої ери.
Третє чудо — Мавзолей у Галікарнасі — розкішна усипальниця Мавзола, правителя перської провінції. Проіснувала вона до п’ятнадцятого століття, потім її зруйнували, використавши матеріал для побудови укріплення. З тих часів монументальні споруди для поховання визначних осіб називають мавзолеями.
Храм богині Артеміди в Ефесі — четверте чудо — відзначався вишуканістю форм і багатством оздоб.
П’ятим чудом світу вважався Колос Родоський — бронзове зображення бога Геліоса. Статуя проіснувала лише шістдесят років, бо, на жаль, була зруйнована під час землетрусу.
Шосте чудо світу — статуя верховного бога Зевса, виставлена для поклоніння в його святилищі в Олімпії.
Сьоме — маяк на острові Фарос біля Александрії, близько ста п’ятдесяти метрів заввишки, збудований із білого мармуру й увінчаний статуєю Посейдона (За А. Коваль).
Объяснение:
Стверджують, що перші графіті побачили світ ще в Стародавній Греції. Начебто якісь надписи-розмальовки знайшли на вулицях Ефесу, а історики ідентифікували їх як місцеву рекламу проституції. Те, що ми знаємо точно – бум графіті почався у 60-х роках минулого століття у Нью-Йорку, коли місцеві графіті-творці залишали свої імена на вагонах метро. Рух набрав обертів і привернув увагу всього світу, коли у 1971 в The New York Times вийшла стаття про одне з найбільш прославлених «вагонних» імен – TAKI 183. Ще десять років знадобилося, щоб графіті опинилося на стінах будинків і в переходах.