І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав. Проміння сонця ламалося в хвилі, блищало, миготіло, рябіло, наче хтось сипнув на воду блискучими іскрами. Бринить голосочок, як срібний дзвіночок, по садочку лунає. Сивина блищить у чорному чубі, наче озимина взялась інеєм на осінньому полі. Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок. Абрикоси світилися, виточували м'який жовтий колір, немов малесенькі зірочки горіли повільним утішним вогнем.
ПРИСУДОК (підкреслюється при розборі двома рисками) — указує, що говориться про підмет. Відповідає на питання: що робить? що зробить? що робив? що зробив? який є підмет?
Приклад:
Їжачок під час небезпеки згортається в клубочок.
Їжачок (що робить?) згортається — це присудок.
Зверни увагу!
Питання між головними членами речення можна ставити від підмета до присудка і навпаки — від присудка до підмета:
їжачок (що робить?) згортається;
згортається (хто?) їжачок.
Підмет і присудок називають грама
Объяснение: