КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби за погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.
Пряма мова "Мамо коли ми підемо на прогулянку?" Запитав Сергій у мами. Мама відповідає" через одну хвилину в мне ж справи." Зрозумів " Зажурено промовив хлопчик одна хвилина " Все ходімо " Промовляє мама."Ураа" Зрадів Сергійко. Непряма мова Сергійко запитав у мами коли вони підуть на прогулянку.Мама відповіла йому що в неї справи що пидуть вони через одну хвилину.потім Сергійко зажурився і промовив що він зрозумів.коли мама зробила свої справи вона збиралась говорити що вони вже їдуть . Сергійко зрадів.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-opis-tvarini/#ixzz3uaRvI7gn