Объяснение:
Ми розташувалися на березі ріки. Так приємно дивитися в далечінь, що міниться в блакитному мареві. Здається, сонце ніяк не може намилуватися красою української природи. Розфарбувавши захід у багряний колір, сонце повільно залишає свої володіння.
Усе вщухло. Спізняючись у своє гніздечко, ледь помітна птаха безшумно пролітає в пітьмі. Невгамовний коник-стрибунець ще тріскотить у траві, але його денна пісня незабаром замовкне. Ми чекаємо на появу місяця.
Посвітлішало. Над рікою повисло мерехтливе сяйво зірок. Повний місяць вийшов із-за хмар, розсіявши пітьму. Світлячки дивним блиском освітлюють смарагдові трави. Якщо дивишся на воду, видно, як риби юрмляться навколо відбитка місяця. Ось, чогось злякавшись, риби прудко пірнають у глибину. Це сом, нічний володар річок, піднявся на поверхню, щоб оглянути своє мінливе царство.
Дуже коротка літня ніч. Захопившись та неголосною розмовою, ми незчулися, як вона пролинула.
Почався світанок. Величезна сонячна куля повільно з'явилася на сході, із сутінків поступово виринали ліси, поля та ріка. Цю ніч, яку ми провели зовсім без сну, я не забуду ніколи.
1)Казна-де,як-небудь,будь-коли,хтозна-куди,по-справжньому,по-англійські,ледве-ледве,пліч-о-пліч,врешті-решт,на-гора,всього-на-всього,якось-то
2)Навесні,обіруч,змолоду,мимохідь,абикуди,втроє,насамперед,всмак,якнайбільше,чимало,босоніж
3)Без наміру, раз-у-раз, все одно, у стократ, по троє, на рахунок,сам-на-сам, тимчасом, з переляку, кінець кінцем, без ліку
Объяснение:
Разом пишуться частки «аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим» (чимшвидше, якраз, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось). Через дефіс пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, -небудь, бо-, -но, -то, -от, -таки»
Візьми відкрий сторінку 242 там є стислий переказ
Объяснение: