Тарас Григорович Шевченко змальовує Україну спочатку,як земний рай оповитий красою,а потім,як пекло,край бідності,злиднів,нестерпних страждання кріпаків,свавілля поміщиків,нелюдських умов життя.Одним словом неволя. Свій гнів він вилив у поємі.Там «пани пузаті» «в серебрі та златі», нажитому сльозами кріпаків. Вони аж «потіють і товпляться, щоб найближче стати коло самих». Пани,царі зовсім позбавлені таких людських рис,як гідність,чесність,порядність.Зображена страшна картина страждань, українського народу,у вигляді сну.Жорстокість, деспотизм панує на Україні.Шевченко називає Україну "безталанною вдовою".У ріднім краї немає щастя,бо народ байдужий.У підтексті — пророцтво загибелі кривдникам України.
Дружба не послуга,
за неї не дякують.
Г. Державін
«Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість.Друг –пізнається, як в біді так і в радості.
Справжню дружбу можна перевітрити в тяжкій ситуації, коли друг прийде тобі на поміч, підтримає в скрутну мить.Але й коли розділить з тобою радість,успіх, твої придбання, захоплення..
Філософ, людина великої мудрості, Г. Сковорода навчав: "Друг вірний — захист міцний". Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить коли сумно чи розділить з тобою радість. На жаль не кожна дружба витримує ці випробування.
Дружба - це дорогоцінний камінь, який важко знайти, але надто просто втратити. Це й справді так. Для того, щоб знайти справжнього друга, не достатньо одного дня. Інколи на це потрібні роки. Але коли знайшов, не втрать, цінуй, бережи свого друга.
Дружба не виносить егоїзму. Справжня дружба складається із взаємної підтримки, рівності,розуміння одне одного.
Спілкування з друзями збагачує людину духовно.
Як же знайти справжнього друга? Думаю, що відповідь на це питання криється у простій істині: перш за все треба самому бути щирим, вірним, відданим, порядним з людьми. Тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що привернеш увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. Їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.
У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — уміти їх помічати в себе.