Моя улюблена праця
Я дуже люблю допомагати дядькові Івану у його клініці. Дядько Іван – ветеринар, він лікує різних звірів, птахів та плазунів. Я дуже люблю тварин, і, коли виросту, неодмінно стану ветеринаром.
Допомагати дядькові Івану дуже цікаво. Мало хто може похвалитися, що знімав стару шкіру з триметрового боа-констріктора або рівняв напильником кігті тигра. А я це робив! Дядька тоді до зоопарку викликали, і я був за помічника. У дядька Івана завжди багато роботи, і він вдячний за будь-яку до Коли я йому допомагаю, я дізнаюся багато цікавого про тварин. А ще я люблю читати твори Джеймса Херіота – знаменитого англійського ветеринарного лікаря та письменника.
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.
Відповідь:
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!