1. Сидить батько кінець столу, на руки схилився.
2. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями..
(Тарас Шевченко)
3. Навколо мене починає кружляти видіння казки.
(Михайло Стельмах)
4. Листячко дубове,листячко кленове жовкне і спадає тихо із гілок.
(Катерина Перелісна)
5. Іноді лебеді падали недалеко від села на воду, близько підпускали до себе дітвору і дорослих.
(Тетяна Коломієць)
6. Люблю я тих, хто вміє дивуватись (а не скептично споглядає світ) пухкій сніжинці, начебто із вати, і першій квітці на просонні віт.
(Вадим Крищенко)
7. Я все життя збирався тільки жити, дивитись, слухати і пити нектар із келиха краси...
(Олександр Олесь)
. Мова виражає єдність держави. В національній державі ототожнюються держава, нація і мова (М. Сігуан, У. Ф. Маккі).
2. Мова має величезне значення у житті бездержавних народів. Держава Слова (М. Орест) протягом декількох століть бездержавності забезпечувала єдність українського народу, його історичну пам'ять і тверду віру у відновлення його політичної держави.
3. Кожна держава постійно тримає в полі зору мовні проблеми суспільства. Наприклад, у Китаї від віків міністерство церемоніалу, яке керувало справами освіти і екзаменами на державні посади, опікувалось дотриманням правильної вимови знаків ки