я стараюсь бути ввічливою та завжди іншим людям. мене поважають в класі тому , що я розумна та спокійна. також я подобаюсь вчителям . я буваю неслухняною. можливо комусь небжала добра, але це було в минулому. мій характер складний та все ж таки зі мною можливо найти спільну мову . я завжди оцінюю свою роботу оцінок та хорошим навчальним роком. я не стою на місці. буває так , що в ситуаціях я буваю сором'язливою , але це навпаки для мене плюс. я не ідеал , але мої риси характеру нагадують хорошу , добру , ввічливу дівчинку яка завжди чогось добивається і йде вперед.
Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.