Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
Н. сімсот сорок п'ять Р. семиста сорока п'яти Д. сімсот сорока п'ятьом З. сімсот сорока п'ятьох О. сімсотма сорока п'ятьма М. у сімсот сорока п'ятьох
Н. вісімсот дев'яносто три Р. вісімсот дев'яносто трьох Д. вісімсот дев'яносто трьом З. вісімсот дев'яносто трьох О. вісімсотма дев'яносто трьома М. у вісімсот дев'яносто трьох
Н. шістсот вісімнадцять Р. шестиста вісімнадцяти Д. шістсот вісімнадцятьом З. шістсот вісімнадцятьох О. шістсотма вісімнадцятьма М. у шестиста вісімнадцятьох
Н. сто дев'ятнадцять Р. ста дев'ятнадцяти Д. сто дев'ятнадцятьом З. сто дев'ятнадцятьох О. ста дев'ятнадцятьма М. у ста дев'ятнадцяти
Объяснение:Дзюркочить, дзвенить присудок, вода підмет