Серед тропіків західного Басейну Амазонки, в Південній Америці, мешкає найменша мавпочка світу — карликова ігрунка. Ця непосидюча крихітка важить стільки ж, як середнє яблуко — близько 100 г.Висота мавпочки не перевищує 15 см, тоді коли хвіст досягає цілих 20 см! Завдяки гострим кігтям та довжелезному хвосту карликова ігрунка прекрасно чіпляється за гілля та, підстрибуючи, балансує поміж дерев.Легка немов пушинка, моторна мавпочка заУнікальна властивість повертати голову на 180 градусів оберігає карликову мавпу від небезпечних хижаків. Помітивши ворога, спритна тваринка вмить викарабкується на крону дерева, і найцікавіше, що робить вона це задом наперед. На верхівку дерева недругам ігрунки — зась, хижаки нізащо не наважаться ступити на занадто тонкі та ламкі віти. Ігрунки мешкають групами по 4-15 особин. Вранці родина позначає ділянку, видаючи гучні крики. Виявляється, в репертуарі цих мавп є безліч настільки високих звуків, які людина просто не чує, уявляєш? В раціоні карликової ігрунки переважають комахи, ягоди, нектар та фрукти. Проте улюбленими ласощами тваринки є сік дерев, який ігрунка добуває, прогризаючи кору. Останнім часом ігрунок все частіше заводять в якості екзотичних домашніх тваринок. Однак ці тендітні красуні потребують особливого догляду, до того ж в чужому середовищі часто впадають в депресію або, не злюбивши господаря, стають агресивними. Траплялися випадки, коли ігрунка кусала свого хазяїна або кидалася в нього дрібними предметами. Там расставишь абзацы правильно))
Автор «Неймовірних пригод Івана Сили» О. Гавриш говорить, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене — це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак або Кротон. Він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вигнав хлопця з дому, бо не міг прогодувати його, адже той їв за чотирьох. Шукаючи порятункуі в місті, Іван потрапив у різні ситуації, наприклад, заступився за Міху Голого, переміг у вуличному бою. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив його до себе, вмовив тренуватися, заборонив тягати мішки на вокзалі, давав гроші, виховував у ньому майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову сам у великому місті. Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив вихід із найскладніших ситуацій. Автор не помилився, називаючи цей твір казкою, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
я не знаю