Коли говорять про "жіночої поезії", то під цим, бути може не завжди справедливо, розуміють тільки рис особливої чувствітельності.ю задушевності, м'якості, часом - доброти і милосердя. Багато що з цього є у Лесі Українки. Здавалося доля весь час відчувала волю Лесі Українки до життя, її мужність і завзятість. Характер поетеси формувався в постійній сутичці з хворобою за право жити, діяти, творити. Вона пристрасно любила музику, але змушена була відмовитися від гри на фортепіано. Вона тягнулася до знань, але не могла отримати систематичної освіти і тільки завдяки широкому, світлого, видатному розуму і незвичайним здібностям стала образовеннейшім людиною, чия ерудиція в різних областях - від поезії до філософії, від економіки до всесвітньої історії - вражала всіх, хто зустрічався з ній. Поетеса пристрасно бажала, щоб слово її зрівняне бойової сталі. Для поетики Лесі Українки характерна єдність зорових і звукових уявлень. Її емоційний мова багата порівняннями, метафорами, алегоричними уподібненнями. Серце поетеси було поїстінне вогненним. Вона вміла самоотвнрженно любити добро, але також пристрасно ненавидіти зло і соціальну несправедливість. Скільки гнівних і лютих слів направила вона проти зачинателів кривавих воєн, жорстоких деспотів. Її лірика, завжди насичена живою думкою, в той же час сповнена безпосередністю почуттів і непідробної схвильованості. У самому стилі її віршів звучить ораторська, логічно відточена мова, і погляд її завжди спрямований у майбутнє. Так, іноді поетеса переноситься в "прийдешній вік": в колі щасливої родини дід розповідає про життя людей у минулому, тобто за часів Лесі Українки. І ця розповідь звучить немов "страшна казка": Так, дітки, світ наш вільний, милий Темниця здавався давнім людям; І справді був він нам тоді темницею: Нерідко був ярмом народ народові, У кайданах слово вільне журились, Полчеловечества людьми не кликали, Завзято йшов війною брат на брата ... Це устремління в майбутнє - джерело її життєствердною поезії. Леся Українка прожила 42 роки. Вона народилася 25 лютого 1871 року в Новоград-Волинському і померла в ніч на 1 серпня 1913 року в місті Сурамі, в Грузії. Біографія поетеси, як правильно зазначив один із її сучасників, міститься в її творах, а не в переліку зовнішніх фактів. Дитинство і юність, проведені головним чином на лоні української природи (Волинь, Київ, Полтавщина), принесли поетесі гостру, гарячу любов до батьківщини. У ліриці Лесі Українки, в її поемах і драмі-феєрії "Лісова пісня" ця любов виражена і в ясній симфонії пейзажних замальовок, і в прихильності до простої людини, і в глибокому знанні українського фольклору. З дитячих років захоплювали поетесу старовинні народні обряди, веснянки, хорові пісні, "щедрівки", мелодії і тексти яких вона запам'ятовувала і записувала. З великою мужністю та наполегливістю Леся Українка творила до останнього дня життя. Так.
Моє улюблене хобі футбол Я обожнюю ігри з м'ячем, а найбільше я люблю футбол. Як кажуть, футбол, футбол і ще раз футбол! Я граю в цю гру з весни до пізньої осені на спортмайдачику та шкільному стадіоні. А взимку я займаюся футболом у критому залі спортивного комплексу. Мене туди запросив наш шкільний вчитель фізичного виховання, який там теж веде заняття. Футбол — дуже цікава гра. Вона розвиває швидкість, кмітливість, точність реакції, витривалість. Що б не казали, а футбол тренує не тільки ноги, але й тіло в цілому. Футболісти також дуже загартовані люди, бо ганяють м'яча на свіжому повітрі з ранньої весни до пізньої осені. Також футбол є командною грою і розвиває згуртованість та командний дух. А найбільше в цій грі мене вабить її неперевершений азарт! Я стежу за європейськими та світовими чемпіонатами з футболу. І дуже радий, що останній чемпіонат Європи, Євро-2012, проводився саме в Україні та Польші. Ми з татом не пропускали жодного матча по телевізору. Звичайно, я дуже сподівався, що збірна України вийде хоча б у чвертьфінал. Але, на жаль, цього не сталося. Проте Андрій Шевченко був і залишається моїм улюбленим футболістом, хоч вже завершує свою футбольну кар'єру. Після виходу команди України з чемпіонату я вболівав за англійців, потім переключив свою увагу на іспанців. Хоч більшість моїх друзів підтримували Італію, я виявився правий. Іспанія виграла Євро-2012! Взагалі, моя улюбена команда — це донецький “Шахтар”, а в Європі - “Манчестер Юнайтед”. Втім, якщо в міжнародному турнірі грає “Динамо”, я завзято вболіваю за цю команду. Адже вона здобуває слави нашій країні. На жаль, я ще не побував на наших великих стадінах, тобто на “Олімпійському” та на “Донбас-Арені”. Коли я підросту, то побуваю обов'язково. Хочу подивитися на матчі власними очима! А ще візьму з собою на стадіон фанатську дудку та український флаг та щиро вболіватиму за улюблені команди!
