ответ:
є на світі великі кораблі і маленькі кораблики. великі кораблі добре знайомі з морем і розуміють його закони. а маленькі кораблики знають далеко не все, що пов'язано з морем. і іноді допускають помилки. казка про кораблик-це казка, яка навчить головному: треба завжди думати про свою безпеку. потрібно вміти міркувати про те, що є зараз і що може бути потім
жив-був маленький кораблик. він був красивим і сміливим. не було дня, щоб кораблик не плавав. за ним часто спостерігала бірюзова хвиля. а він спостерігав за нею.
хвиля приходила щоранку. іноді вона була спокійна, а іноді бешкетувала: піднімалася високо-високо, а потім з шумом кидалася на розпечений піщаний берег. незабаром хвиля йшла і поверталася знову.
коли дивацтва бірюзової хвилі закінчувалися, кораблик спокійно плавав.
одного разу з маленьким корабликом вирішив пограти безтурботний вітер. у той день вітру було нудно, він ніяк не міг знайти того, хто потішить його. вітер весело підганяв кораблик, і той все далі і далі відпливав від берега. кораблик весело сміявся.
але незабаром вітрі набридло грати з маленьким корабликом, і він вирішив розбудити сіру хмаринку. хмаринка не була готова до гри. вона виглядала злою і насупленою. і все навколо раптом стало темним і похмурим.
маленькому кораблику стало страшно. навіщо він так далеко відплив від берега? і в якій стороні його будинок?
затужив маленький кораблик. хто йому у відкритому морі? кругом вода і нічого більше. навіть чайки кудись зникли.
але або йому це здалося? його підхопила якась потужна хвиля і направила в бік берега. і тут кораблик впізнав її. це була та сама бірюзова хвиля, яку він знав з самого дитинства. вона направляла його до дому.
— ура! – закричав маленький кораблик.
він відразу відчув себе впевненіше.
— повний вперед! – командував кораблик сам собі.
коли він прибув до рідного берега, хвиля сказала йому:
— з чужими і незнайомими ходити у відкрите море небезпечно!
добре, що все закінчилося добре!
у житті будь обережний, дружок!
добраніч!
Прислів'я - мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
Приказка - жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні.
Прислів'я:
як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
вночі тріщить, а вдень плющить
грім гримить - хліб буде родить
Приказки:
рідна мова - не полова
собака на сіні/і сам не гам, і нікому не дам
у своєму оці й суchка недобачає
Літак: сущ.,неодушевленое.,муж.род.,число единственное.,именительный,винительный,.отвечает на вопрос что?.,
Объяснение: