Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
- = о - о
[м] приголосний, сонорний, твердий.
[й] приголосний, сонорний, м’який,
[а] голосний, нелаб., наголош.,[т] приголосний, глухий, твердий,
[а] голосний, нелаб., ненаголош.
галявина [гал'авина] 8б., 8зв., 4склади
- о = о - о - о
[г] - приголосний, дзвінкий, твердий.
[а] голосний, нелаб., ненаголош.,
[л'] приголосний, сонорний, м'який
[а] голосний, нелаб., наголош.,
[в] приголосний, сонорний, твердий
[и] голосний, нелаб., ненаголош.,
[н] приголосний, сонорний, твердий,
[а] голосний, нелаб., ненаголош