Відповідь:
Я хочу рассказать о моем любимом виде спорта — баскетболе. Многие люди думают, что заниматься в секции могут только люди с ростом выше среднего. Но это неправда — туда берут всех желающих, а вот для соревнований выбирают уже самых перспективных.
Я всю свою жизнь получал огромное удовольствие от физкультуры и любил играть в подвижные игры. Баскетбол — замечательный вид спорта, который у человека развивает быстроту реакции, ловкость и координацию движений. А выносливость, умение концентрировать внимание и гибкость мышц становятся намного лучше.
Игра меня захватила буквально сразу. После соревнований я никогда не чувствую огромной усталости, да и травмы у меня и моих друзей случаются очень редко. Еще я благодарен баскетболу за то, что он научил меня играть в команде. Как бы мне ни хотелось быть нападающим, но, если мои физические данные позволяют мне быть хорошим защитником, то я буду им, потому что так лучше для всех.
Занятия баскетболом дают мне почувствовать радость от собственных достижений. Сначала у меня не очень прицельно получалось бросать мяч, а теперь я, подросток, легко обыгрываю летом в пляжные игры взрослых. И мне очень нравится слышать из их уст комплименты, как я замечательно играю в баскетбол.
Я очень рад, что когда-то в мою жизнь вошла эта замечательная игра. За это время я стал выше, выносливее и увереннее в себе. К тому же у меня появились замечательные друзья, вместе с которыми так здорово радоваться нашим победам.
(Якщо багато вкоротиш :)
Пояснення:
У завідувача діагностичним відділенням лікарні є портативний чорно-білий телевізор.
Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії.
Бійці обступили командувача фронту тісним колом.
На пляжі багато відпочивальників.
Принцип дії гальмувального механізму заснований на використанні сили тертя, що утворюється між гальмовим диском та колодкою.
Представництво регіонального рівня може бути створене згідно з рішенням координувального центру Спілки.
Генеральна рада Британського конгресу звернулася до страйкувальників із закликом повернутись до роботи
Так добре було за містом, «було літо! Жито жовтіло, овес зеленів, сіно склали в копиці, і на зеленому лузі ходив чорногуз на своїх довгих червоних ногах та белькотав по-єгипетськи,— цієї мови він навчився від матері. За полями та луками йшли великі ліси, а в гущавині лісів були глибокі озера. Справді, чудово було за містом влітку!
У сонячному сяйві лежав старий хутір, обведений глибоким каналом. Від стін каналу до самої води росли величезні лопухи, такі високі, що маленькі діти могли сховатись під ними, стоячи на весь зріст. Там було так дико, як у глухому лісі, і там, у своєму гнізді, сиділа качка. Вона висиджувала каченят. Сиділа вона вже давно, їй набридло сидіти, а гості приходили до неї не часто. Іншим качкам було приємніше плавати в каналах, ніж сидіти тут, під лопухами, та кахкати з нею.
Нарешті, яйця почали тріскатись одне за одним.
— Піп-піп! — почулося звідти, і всі жовтки в яєчках ожили й висунули голівки.
— Ках-ках! — відповіла качка. Каченята незграбно повилазили, як уміли, і озирнулись на всі боки під зеленим листям,— мати їм дозволила дивитись скільки завгодно, бо зелений колір корисний для очей.
— Який світ великий! — дивувались малята.
Ще б пак! Зараз для них було-куди більше простору, ніж у яйцях!
— Ви думаєте, що це вже й весь світ? — сказала мати.— Він тягнеться ще далеко, ген по той бік садка, аж до ниви, але там я й сама ніколи не бувала. Ну, ви вже всі тут? — спитала вона, встаючи.— Ой, ще ні! Найбільше яйце і досі лежить… І коли цьому буде кінець? Скоро мені це зовсім набридне,— і вона сіла знову.
— Ну, як справи? — спитала стара качка, що прийшла її одвідати.
— Довго тягнеться з одним яйцем,— відповіла качка-мати, що сиділа,— ніяк не хоче тріскатись. Але подивись на інших,— чи це не наймиліші каченята з усіх, яких ми бачили? Усі як одне — викапаний батько? А він, негідник, навіть не відвідав мене ні разу.
— Ану, покажи мені те яйце, що не хоче тріскатись,— сказала стара качка.— Повір мені, це індиче яйце! Мене теж колись обдурили так, і я мала багато лиха й клопоту з малим. Вони ж бояться води! Я їх ніяк не могла туди загнати; я вже й кахкала й клацала, але нічого не допомагало. Ну, покажи мені яйце! Так і є! Це індиче! Залиш його краще та йди вчити своїх дітей плавати.
— Ні, я ще трошки посиджу,— відповіла качка-мати.— Коли я вже так довго сиділа, то можу посидіти ще трохи.
— Ну, як хочеш! — сказала стара й пішла. Нарешті, тріснуло велике яйце.
— Піп-піп! — промовило пташеня і видряпалося звідти. Воно було таке велике та гидке!
Качка подивилась на нього.
— Яке воно величезне! — сказала вона.— Жодне не схоже на нього. А може, це й не індича!? Ну, та це ми скоро побачимо. Воно увійде в воду, хоч би мені довелось його туди й силою штовхнути!
Другого дня була чудова ясна погода. Сонце виблискувало на всіх зелених лопухах. Качка-мати з усією своєю родиною пішла до канави. Плюсь! — стрибнула вона в воду.
— Ках-ках! — покликала вона, і каченята одне за одним плюснули туди. Спочатку вода покрила їх з голівками,, але вони вмить виринули і зовсім добре попливли.
Ніжки працювали самі собою, каченята всі були на воді, навіть погане сіре пташеня плавало з усіма.
__ Ні, це не індича,— сказала качка,— бач, як гарно
гребе воно лапками, як рівно тримається! Це моє рідне дитя! Ні, справді, воно нічогеньке, коли до нього добре придивитись.
— Ках-ках! Ідіть до мене, я мушу вивести вас у великий світ, представити вас на пташиному подвір’ї. Тільки тримайтесь ближче коло мене, щоб ніхто на вас не наступив, а головне —
Сейчас современный мир очень быстро развивается, все куда-то спешат, часами стоят в пробках, работают допоздна. И порой времени и сил на занятия спортом уже не остается.
Я же считаю, что заниматься спортом необходимо каждому человеку. Нехватка времени – это все отговорки. Думаю, не так уж и сложно выделить 10-15 минут в день, чтобы сделать гимнастику, пробежаться со своей собакой утром по парку, прокатиться на велосипеде или роликах.
Здоровье – это самое ценное, что есть у человека, и его нужно беречь и укреплять. Каждый день мы говорим друг другу «Здравствуй!», а значит, желаем здоровья. И даже в поздравлениях на День рождения, Новый год или любой другой праздник мы в первую очередь желаем друзьям, учителям и близким доброго здоровья. Я думаю, что занятия спортом – это один из самых доступных и приятных заботы о собственном здоровье. Совсем необязательно часами проводить в спортзале и выполнять тяжелые упражнения. Достаточно по утрам делать гимнастику, не пропускать уроки физкультуры, а после учебы заниматься тем видом спорта, который по душе. Я, например, очень люблю играть в волейбол и баскетбол, даже хожу в спортивную секцию и участвую в соревнованиях. Зимой я люблю кататься на лыжах и коньках, играть в хоккей. Все мои друзья, так же как и я, занимаются спортом. Кто-то ходит в секцию плавания, кто-то играет вместе со мной в волейбол. Многие девочки из нашего класса занимаются танцами и гимнастикой. Я никогда не понимал тех, кто прогуливает уроки физкультуры и говорит, что там нечего делать. Мне кажется, это один из самых важных уроков, ведь на нем мы отдыхаем от умственного труда и заряжаемся хорошим настроением.
Спортсменов всегда уважали. В первую очередь, конечно, за их достижения в спорте. Но стремление к победе, пропаганда здорового образа жизни, самоорганизация тоже заслуживают похвалы. Наша страна славится спортсменами во многих видах спорта – синхронное плавание, прыжки с шестом, теннис и др. Нам есть с кого брать пример, ведь спортсмены точно знают, что быть спортивным и здоровым – это модно!
Объяснение: