1. Птица стала летать вокруг него не давая идти. 2. Мальчишка бросался на Чика не сводя с него ненавидящих жёлтых глаз.
3. Неожиданный толчок вызвавший моё невероятное удивление заставил меня оглянуться.
4. Вдруг среди шорохов нарушающих тишину послышалось непривычные своею необычностью звуки.
5. Игорь неподнимая глаз глаз не добрым взглядом следил за происходящим .
6. Саня не торопливо через двор неподнимая глаз на окна.
7. Закинув на плечи удочку я неслышно ухожу.
8. Костя едва не подавившись проглотил второе нечего не ответил матери и вышел.
9. Я шел неторопливо не убыстряя шаг.
тест:
А1.2
А2.4
А3. 2.
А4. 1
А5. 3.
А6. 1
По-перше, люди - оптимісти живуть набагато довше, це й не дивно, бо сміх і радість продовжують життя. Кажучи про оптимізм, не можна не згадати вірш Лесі Українки "Contra spem spero". Лірична героїня твору незважаючи на свою тяжку хворобу знаходить сили і позитивні думки щоб продовжувати жити й творити. Ці поняття яскраво відображено у таких рядках: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"
По - друге приймати будь-які проблеми набагато легше з позитивними думками. Згадаймо постать видатного українського письменника Остапу Вишню, який незважаючи на неправдиві звинувачення у неправдивій контрреволюційній діяльності продовжував писати свої усмішки, навіть тоді, коли його було заслано. Він не втратив оптимізму у своєму житті і приймав усі звинувачення легко і гідно.
Отже, оптимізм - це, мабуть, найкраща риса в людському характері, яка дає можливість жити вільно і не бути заручником власних сірих буднів.