Давайте спочатку розберемося, що таке приказка і прислів'я:
Приказка - короткий вислів, що має буквальне (коса - дівоча краса) або образне значення (через що сир-бор розгорівся). Фольклористика відносить приказки до фразеологізмів.
Прислів'я - вислів у вигляді Давайте спочатку розберемося, що таке приказка і прислів'я:
Приказка - короткий вислів, що має буквальне (коса - дівоча краса) або образне значення (через що сир-бор розгорівся). Фольклористика відносить приказки до фразеологізмів.
Прислів'я - вислів у вигляді граматично закінченого пропозиції, в якому виражена народна мудрість в повчальною формі. Може мати розповідний ( «в гостях добре, а вдома краще» ...
А тепер, приклади:
Кожному свій край солодкий
Край мій чудовий! - квакають жаба
У свій край кожної людини тягне
Інший край-інший звичай
З хорошии іншому можна їхати хоч на край світу
У дороги є край, а кінця нема
Кого любиш, з тим на край світу підеш
Сподіваюся, моя відповідь вам стане в нагоді! народна мудрість в повчальною формі. Може мати розповідний ( «в гостях добре, а вдома краще» ...
А тепер, приклади:
Кожному свій край солодкий
Край мій чудовий! - квакають жаба
У свій край кожної людини тягне
Інший край-інший звичай
З хорошии іншому можна їхати хоч на край світу
У дороги є край, а кінця нема
Кого любиш, з тим на край світу підеш
Сподіваюся, моя відповідь вам стане в нагоді!
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
(1814—1861)
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не ТІЛЬКИ добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: "Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...". Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка (Керелівка). Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився (про себе, малого, і про батьківську хату в Кирилівці Шевченко згадував у повісті "Княгиня").
У 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.
Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п'яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева (здібності до малярства виявилися в Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем, Оі Венеціановим, В. Жуковським, Є. Іребінкою).
Й на андроид перпетум на двох машини і злі літаючі хробаки на андроид перпетум на двох машини і злі літаючі хробаки
Объяснение: