Объяснение:
Цього літа ми їздили до Києво Печерської лаври
Коли тільки наближаєшся до лаври, бачиш велику кількість віруючих людей. Наприклад, нам зустрівся цілий натовп жінок у хустинках (бо в церкву та святі місця їм слід ходити з покритою головою). Нам, чоловікам, можна ходити по лаврі у будь-якому вигляді, а жінкам — тільки в хустинках та спідницях. Я запитав батьків, чому саме так, але вони цього не знали.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-kiyevo-pecherskoyi-lavriтут і типові мешканці — монахи та священики, яких дуже-дуже багато. Усі вони вдягнуті у довге чорне вбрання, ряси. Всі чоловіки-священики мають бороди.
Найдивніше місце у лаврі — печери зі святими мощами. Є печери з назвою Ближні: глибокі та з довгим шляхом, а є печери Дальні — з коротким шляхом. У печерах темно та мало свіжого повітря. Всі ходять туди зі свічками, якими освітлюють свій шлях. Прохід по печерах вузький та тісний — там навіть двом людям неможливо розійтися.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-kiyevo-pecherskoyi-lavri
Якщо б я був президентом, я б встановив игрови майданчики у двори кожнойи школи, аби дитям було зручно займатися спортом. Також в школярив був би вибир - ходити до школи вранци, або писля обиду, урок скоротився би на 30 %, перерви на 50 %, домашне завдання стало би быльш стислим по обЪему, аби дити мали час займатися в секциях та ин. Я би зробив вихидний день у середу, щоб вчители та школяри змогли додатково видпочити. Бильше б не викладалось малювання, основи здоровЪя та ин., аби скоротити час дитей перебування у школи та не витрачати гос. бюджет на неосновни предмети. Писля закынчення року, кожному школяру давали б путивку в санаторий, або инши заклади оздоровлення.
З-поміж безлічі книг виділяються ті, що мають для народу значення заповітне. До таких належить "Кобзар"Тараса Шевченка. Це книга , яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.
У цій визначній книзі клекоче ціле море горя народного. Щодалі він мовби росте своєю силою, славою ,непогасним світлом тієї енергії, що її колись випромінило його серце.
До всіх народів світу , до цілого людства, приходить нині Шевченко. Кожен народ читатиме його по-своєму. По-своєму читає Шевченка нове покоління, беручи з його невичерпно щедрої спадщини те , є найближчим, найжагучішим для людей сучасності