1. Розподільний диктант
► Розподілити сполучення слів у два стовпчики: а) ті, що мають у своєму
складі частки; б) ті, у яких частки немає.
Як чудово; тобі й мені казали; нема й хвилини; поводитися нічого робити; куди вони пішли? куди краща за всіх; словом і ділом;
зателефонували і мені.
2. Мовний практикум
► За до часток утворити форми умовного та наказового в дієслів. Скласти з ними речення.
Дякувати, думати, прикрасити, зустріти.
3. Зніміть риску.
1.Ледареві й ні/кчемі завжди свято. 2. Голова – як казан, а розуму – ні/ложки.
3. Ледачому й лінуватись ні/коли. 4. Ні/хто ні/озвався, ані/засміявся. 5. Ні/хто
майстром враз не/став. 6. З пустого в порожнє переливати ні/чого. 7. Як нема
пального, трактор ні/до/чого. 8. Їздив ні/з/чим, а привіз воза. 9. Не/обдумане
вчасно діло померехтіло й згоріло. 10. Не/обдумане діло взяло й згоріло.
Носити мундир неважко, а от бути військовим за покликанням — справа не з легких. Така людина повинна бути доброю та чесною, справедливою та сильною духом. Життя військового сповнене стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними, і їм, як і всім людям у світі, нелегко бачити горе та страждання інших. А уявіть собі, що відбувається в душі того, хто бачив смерть? Чия б вона не була: товариша, колеги або звичайної людини. Тут навіть незламному стане тяжко, а військовий, окрім того, буде відчувати провину за те, що не запобіг втратам.
Бути військовим — означає терпіти різні негаразди. Хтось залишає вдома батьків, хтось кохану, хтось дружину з дітьми. Вони не можуть відмовитися або оскаржити наказ командира. Для них служити своїй країні — найвищий обов’язок.
Справжній військовий повинен бути патріотом своєї країни. У деяких ситуаціях це може бути нелегко, адже часом постає питання вибору: виконати обов’язок перед Батьківщиною або відсторонитися і рятувати себе та родину. На мою думку, якщо людина обрала таку професію, то для неї обов’язок перед державою має бути на першому місці. Ось чому можна вважати, що військовослужбовець — це покликання, бо чесноти для цієї роботи потрібно мати в крові.
І врешті-решт військовослужбовець — це людина, що має честь. Не лише гідність, а саме честь. Це те, що змушує його виконувати обов’язки, взірцево поводитись і гордо нести звання захисника своєї країни.
Професія військового — одна з найпочесніших у світі. Ці люди стоять на варті миру та спокою. Разом із витривалістю та незламністю вони несуть у своєму серці добро, патріотизм та чесність, що змушує усіх людей із повагою ставитися до них. Тому кожному з нас потрібно рівнятися на них