На руках носити — виявляти велику увагу. Опустити руки — бути бездіяльним. Під гарячу руку — спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи. Під руками — поруч, близько. Покласти руку на серце — щиро, відверто. Руки зв’язати — позбавити свободи. розводити руками — виражати здивування, захоплення, розгубленість; надійна рука — людина, на яку можна покластися; вірний помічник, опора; нечиста рука — безчесна, непорядна людина, здатна красти, шахрувати; права рука когось — перший помічник, довірена особа у кого-небудь; тверда рука — хто-небудь має вольовий, сильний характер;
Жив на світі іменник. Він був дуже гарний, до людям називати речі своїми іменами. Усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. Частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. Тоді він кликав на до свого друга — прикметника. Коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. Іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. Дівчатка не просто дівчатками, а красивими. Вони допомагають одне одному постійно.
На гілці сиділо четверо горобців.
Пояснення: збірний числівник - четверо.