Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Доля схожа на простих селянин, але вона вміла міняти обриси. Та попри все, в образі працьовитої дівчини Доля була красиво вдягнена, а лінивої - в якомусь драному лахмітті.
Активна Доля робила майже всі справи за свого господаря,навіть запасала продукти на зиму. Її хазяїн ніколи не боявся хвороб, а тільки розкошував та Долю свою хвалив.
Недолю можна було "здобути" за якісь великі гріхи. Тоді ця людина бідує все своє життя, але не варто так побиватись, усе ще можна змінити..Потрібно знайти свою Долю, з'ясувати, що їй недовподоби.
Ліниву Долю достатньо відлупцювати, і вона візьметься за справи.