Ота(ж), зрозуміли(б), казна(що), яко(сь), написав (таки), (таки) написав, адже (ж), іди(бо), (що)дня, сиди(ж)бо, як(от), (аби)коли, по ж)бо, неначеб(то), вона(ж)таки, та(й), хоча(б), поки(що), що(то)за, навряд(чи), зловив(би), хай(спробує), був(би), обачніше(б).

👇

Увидеть ответ

Ответ:

маргарита209

23.11.2021

Отож, зрозуміли б, казна-що, якось, написав-таки, адже ж, іди бо,

щодня, сиди ж бо, як-от, абиколи, попроси ж бо, неначебто, вона ж таки,

та й, хоча б, поки що, що то за, навряд чи, зловив би, хай спробує, був би,

обачніше б.

4,5(33 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Wogk

23.11.2021

У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.

4,4(100 оценок)

Ответ:

nicebespamyatn

23.11.2021

Зазвичай ми з батьками не проводимо багато часу, але приготування улюбленної страви у нашій сім'і, ніби стародавній ритуал.
Картопля по-французьки - мамина корона страва адже саме вона є визітівною карткою нашої родини.
Спочатку, я і брат, як завжди, повинні чистити багатсько бульби, бо це, на мій погляд, те - чим батько займатися не бажає. Голова нашої маленької кулінарної династії підготовує м'ясо для страви, мамця намащує його різноманітними спеціями та приправими, а потім ставить до холодильника.
Нарізка картоплі ось, що ми зазвичай робимо разом. Кожен з нас бере ніж, починаючи нарізати овоч, мовби на конкурс краси. Інколи Микола та я змагаємося на швидкість.Батько часто сварить нас за це!
Викладуючи картоплю на протевень, мама щедро змащує її соусом и гірчиці та майонезу. Наснусне у черзі м'ясо, яке батько файно відбиває і відправляє до купи в бульбу. Брат натирає велечезну тарілки сиру, зазделегідь готуючи "шапку" страві. Викладаю останній шар я, ставлячи заразом картоплю по-французьки в духовку.
Цю страви ми готуємо майже кожну неділю. Мені дуже подобається це дійство, бо кожен член родини розповідає свої новини, що відбулися з ним.
На мій погляд, роблячи щось разом, ми гуртуємо сім'ю.

4,8(96 оценок)

Это интересно:

Компьютеры-и-электроника

12.10.2021

Как присоединить разъем коаксиального кабеля...

17.12.2021

Секреты экономии денег для студентов...

Здоровье

27.09.2022

5 простых советов по уходу за зубными протезами...

Кулинария-и-гостеприимство

16.11.2022