З нагоди свята Матері вчителька задала двом дівчатам намалювати газету. Ці дівчата були хорошими подружками, ходили в художню школу, а звали їх Ганна і Катя. І от наступного дня вони зібрались після уроків в класі, принесли все потрібне й почали обговорювати, як все намалювати.
- Особливо мені хочеться, щоб тут був намальований гарний букет, який тримають жіночі руки, а отут можемо розмістити потрібний нам текст, - запропонувала Ганна.
- А я уявляю тут маленьку дитину, яку на руках тримає мама. А весь текст, що нам потрібно, розмістимо навколо них, - сказала Катя.
- Але мама з букетом краще!
- Ні, дитина краще!
- Мама!
- Дитина!
- Якщо ти не хочеш поки малювати, давай спочатку підпишемо її.
- Давай.
Після того, як вони намалювали назву гарними буквами, Ганна і Катя знову почали сперечатися. І сперечались б вони довго, якби Ганна випадково не зачепила склянку з брудною водою. Вода розлилася по всьому паперу, назва розплилася.
- Ну от, дивися, що ти наробила! - вигукнула Катя.
- А не треба було сперечатись! - дорікнула їй Ганна.
Дівчата спробували висушити газету, але від цього папір тільки знявся хвилями. Подружки ледь не заплакали.
- Все, не буду більше з тобою дружити! - сказала Ганна і, зібравши речі, пішла до дому.
- А я з тобою! - відповіла Катя й, залишивши невдалу газету тут, теж пішла.
На наступний день, коли вони прийшла в клас, вчителька незадоволено розглядала роспливчасту назву й зіпсований папір:
- Я думала ви можете краще, дівчатка! Що ж тепер робити? Через відсутність газети клас не зможе взяти участь у конкурсі до свята!
Рапттом Ганна витягнула з портфеля ще один ватман, на якому була зображена дитина в матусі на руках - так, як хотіла Катя. У відповідь Катя теж витягнула ватман, де були намальовані мамині руки, що тримаю букет - як хотіла Ганна. Дівчата засміялись й помирились, а вчителька сказала:
- От тепер я вами дуже пишаюся - ви не тільки добре малюєте, а ще й хороші подружки!
* вибачаюсь, якщо воно дуже велике, але в майбутньому пишіть обсяг, який від вас вимагають вчителі. Якщо сподобалось - скажіть дякую )))*
"Добро завжди повертається", - кажуть у народі. Сьогодні ти можеш до комусь, а завтра хтось до тобі. Наприклад, можеш до комусь з домашнім завданням, а тобі пояснять те, чого не розумієш ти. Але це коло може урватися, якщо сьогодні ти вирішиш "відпочити" чи просто відвернешся від людини, що потребує підтримки.
Взагалі, дуже добре коли в тебе є такі друзі, які тебе розуміють, які тебе підтримують і готові вислухати. До відому, з друзями робити добро набагто веселіше! Та починати треба з малого. Наприклад, можете запропонувати до вчителям чи своїм батькам. Повірте, вони будуть приємно вражені! Головне, не робити всілякі справи з корисною метою. Ваша нагорода - посмішка і вдячне "дякую", яке викликає у душі неповторні відчуття. Завдяки цьому можна і розважитись, і відшукати трохи щастя.
Звісно, робити добрі справи - це не так й легко. Особливо важко, коли за вдіяне тобі не будуть вдячними. Тоді складно залишитися таким ж дружнім. Але треба все одно спішити! Спішити дарувати людям радість! Тоді, можливо, їхні серця, що здаються давним-давно зачерствілими, розтануть! Достатньо зробити декілька кроків і ви побачите, як це приємно! Тож вдачі вам у добрих справах і пам'ятайте, що тільки мертві риби пливуть за течією!
*якщо кінцівка не до смаку, зріжте :-Р *
Нас застала ніч, поки ми шукали дорогу до села
Объяснение: