Загальні відомості: В природі Acacallis cyanea зустрічається в Бразилії, Колумбії і Венесуеллі, де росте епіфітно на деревах в низинах на висоті від 0 до 100 метрів над рівнем моря. Псевдобульби овальні, від 1,5 до 2 см висотою. Цвітоноси дугоподібні, з’являються біля основи несформованих псевдобульб, а в довжину можуть досягати до 20 см. На одному цвітоносі може бути від 3 до 7 квіток. Квіти бувають від голубого до червоно-рожевого забарвлення, розміром біля 6 см в діаметрі, запаху не мають.
Температура: тепла. День: 25-30°C; Ніч: 22-24 °C. Для успішного вирощування Acacallis cyanea в домашніх умовах необхідно, щоб нічна температура завжди була хоч на 3 °C нижчою, ніж денна.
Вологість: Acacallis cyanea потребує високої вологості повітря, не менш ніж 70-80 %. Надто сухе повітря негативно позначається на рості і розвитку рослини – загальний ріст загальмовується, і вона починає жовтіти. При вирощування даного виду орхідей рекомендується користуватись зволожувачами повітря. В доповнення до нього для підвищення вологості можна використовувати тарілочки з водою або вологий керамзит.
Грунт: Вирощують Acacallis cyanea як в субстракті – в дерев’яних решітчатих коробках, так і без нього – на блоках. Субстрат повинен бути з хорошим проникненням повітря, тому найкраще підійде суміш кори хвойних дерев з мохом-сфагнум, перилітом і деревним вуглем. При вирощування орхідеї на блоці корені рослини бажано вкрити невеликою кількістю моху.
Пересаджування: На пересадку Acacallis cyanea реагує дуже негативно, відповідно, орхідею варто пересаджувати лише в тому випадку, коли субстракт повністю згнив. Корені орхідеї потребують великої кількості свіжого повітря, тому в ущільненому чи гнилому субстракті вони можуть швидко загинути. Найкращим часом для пересаджування є період, коли нові ростки починають нарощувати власні корені.
Освітлення: Даний вид орхідей вважається не вимогливим до яскравого інтенсивного освітлення, тому його можна вирощувати як при яскравому розсіяному світлі, так і в півтіні. Єдине, Acacallis cyanea дуже чутливий до прямого сонячного світла.
Полив: Полив цих орхідей повністю залежить від температури утримання, чим вище, тим частіше треба поливати, і навпаки. Не варто допускати переливання і застою води. Найкраще поливати даний вид орхідей за до гарячого душу. Це імітує природні умови на батьківщині орхідей і добре впливає на ріст і розвиток рослини. Температура води при цьому має бути 30-45 °C. Субстракт між поливами має добре просихати.
Підживлення: Протягом року раз в 2-3 тижні.
Період спокою: Для стимуляції цвітіння в періоді спокою Acacallis cyanea не має потреби.
Цвітіння: Цвіте Acacallis cyanea здебільшого літом. Тривалість 10-12 днів.
Після цвітіння: Після цвітіння цвітонос Acacallis cyanea видаляють, при потребі орхідею пересаджують і деякий час тримають сухою. Це необхідно для акліматизації рослини і для запобігання загнивання ран на коренях, отриманих в результаті пересадки.
Розмноження: В домашніх умовах цей вид орхідей розмножується тільки вегетативно, тобто, за до ділення великого дорослого куща на частини. На кожну нову рослину рекомендується залишати не менше трьох псевдобульб.
ответ:1.Усі мені несуть добро: Дніпро, і Міссісіпі й Рейн.
2.Українська пісня -бездонна душа мого народу.
3.Дурний язик -голові не приятель.
4.Юпки, свитки, штанці у кутку на жердині висить одежа.
5.Визрів рано. і потихеньку вечір підкрадається.
6.Народився у Полтаві Котляревський, звісна річ, багато чув про козаччину.
7.Гуси, за переказом розбудили сторожу і врятували Рим.
8.Не дивись доле так журливо.
9.Холодні північні вітри лютували опівночі.
10.У нього прекрасні були риси обличчя: брови ,губи і очі.
11.Совість- є Божею іскрою в душі.
12.Хруснули гілки- і здавалось зашумів весь ліс.
Объяснение:
Чотириногий рятівник
Минулого літа я з батьками відпочивав на морі. Ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. Хлопчикам дуже подобалося стрибати там у воду. Якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з'являється величезний чорний собака. У нього довга шерсть, блискучі карі очі. За такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче до того місця, де збираються стрибуни. Там він очікує хлопчиків чи дівчаток, які будуть стрибати у воду. Спершу було незрозуміло, чому він пливе саме туди. Та підійшовши ближче, я усе второпав. Собака чекає, поки хтось стрибне, випірне, а він уже поруч, і дітлахи із задоволенням хапаються за його спину, загривок або просто за шерсть, навіть за хвоста. І Дар (так кличуть собаку) із усіх сил прямує до берега. Усім було дуже весело. Одного разу прийшов Ігор Іванович хазяїн собаки, і я запитав про дивну поведінку Дара. Він розповів, що це сталося кілька років тому. Маленька дівчинка стояла на пристані, оступилася і впала у воду. Дорослі кинулися допомагати їй, але Дар випередив усіх. Дівчинка вхопилася рученятами за шерсть собаки, а він із усіх сил чимдуж поплив до берега. І з тих пір він нібито рятує всіх дітей, які бавляться на пристані. Мені теж було приємно пливти до берега, тримаючись за чорну спину Дара.