Никола́й Ива́нович Крыло́в (16 [29] апреля 1903, село Голяевка, Саратовская губерния[1] — 9 февраля 1972, Москва) — советский военачальник, дважды Герой Советского Союза, Маршал Советского Союза. В 1961—1972 — член ЦК КПСС.
Николай Иванович Крылов
KrylovNikIv.jpg
Дата рождения
29 апреля 1903
Место рождения
Голяевка, Тамалинская волость, Балашовский уезд, Саратовская губерния, Российская империя
Дата смерти
9 февраля 1972 (68 лет)
Место смерти
Москва, СССР
Принадлежность
СССР
Род войск
Сухопутные войска,
РВСН СССР
Годы службы
1919—1972
Звание
Маршал Советского Союза
ответ: 1. А
2. В
3. прочитана - дієприкметник
4. В
5. Б
6. Б
1. іменник, прикметник, числівник, займенник, дієсловоприйменник, сполучниквигук1. поміж, де у кого, абияк, рік у рік, найгірший, казна з ким, з-під лоба, чотирма, до речі, будь ласка.
2. Тільки (прислівник) дружба (іменник) робить (дієслово) людину (іменник) по-справжньому (прислівник) щасливою (прикметник). Дуже (прислівник) важливо (прислівник), якщо (сполучник) в (прийменник) горі (іменник) є (дієслово) той (займенник), хто (займенник) підтримає (дієслово).
Людина - наймудріша істота з-поміж усіх на Землі. Саме їй даровано здатність мислити, а отже жити, а не існувати. На жаль, людство сьогодні нічого не цінує, відверто нехтуючи настільки щедрим дарунком. Завтрашній день є неймовірно непередбачуваним, оскільки всі живуть сьогоденням. Про майбутнє думають лише мудрі люди, котрим важлива доля інших.
Моя матуся (твір-опис людини)
Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність.
Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність.
Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . "10", вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом.
Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в "хвостик", кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама найкраща в світі!