Слово – це сила. Слово – це зброя. Могутність слів вражає. Ними можна серйозно ранити або ж «подарувати путівку в Щастя». Слова – це реалізація наших думок. А думки матеріалізуються, тому варто позитивно мислити. Слово – це чарівність, слово – це могутність . Наша мова, слова, якими ми послуговуємось здатні бути різними. Нерідко трапляється й таке, що людина не є дуже привабливою, але як тільки вона починає говорити, то Вам хочеться її слухати, Вам цікаво, Ви більше не звертаєте увагу на зовнішність, а якщо й звертаєте, то починаєте віднаходити позитивні риси, Ви починаєте помічати те, що раніше не помічали. Хіба ж це не прекрасно? Ми – це наші думки, ми – це наші розмови і дії. Буває й інше: людина приваблива, словниковий запас не багатий, але її думки здатні зачарувати. Такій людині варто більше працювати над собою. Але все ж ми розуміємо, що внутрішній стержень є – це вже багато значить. Якими ви бажаєте бути, чарівними, могутніми чи слабкими та кволими? Краса і сила починаються з середини, тому думайте про, що говорите і говоріть те, що думаєте!
Неможливо людині, яка вважає себе цивілізованою, жити, існувати поза суспільством. Саме через суспільні відносини люди купують товари, житло, їжу, а також задовольняють свої потреби нематеріального плану. У такому випадку, якщо людина без суспільства обійтися не в змозі, то чи може саме суспільство бути поза конкретної людини?
Не має потреби, напевно, в окремих коментарях твердження, що не існує такого індивідуума, без якого суспільство могло б бути зруйновано. Справедливе й зворотне твердження. Непотрібних людей також не буває, адже кожен грає свою роль у житті, кожен приносить певну користь іншим людям. Яким же чином визначається ця життєва роль кожної конкретної людини? Від чого це залежить? Чи пов’язано це з соціальним статусом людини, його освітою та матеріальним становищем? Адже люди дуже різні.
Очевидно, що кожен особисто робить свій вибір, кожен сам визначає для себе, яку роль йому слід грати в цьому світі. Якщо людина цілеспрямована й наполеглива, якщо вона впевнено йде до наміченої мети, долаючи будь-які перешкоди на цьому непростому шляху, своєї мети вона досягне, поза всяким сумнівом. Тут, як ніколи, актуальний принцип «не відступати та не здаватися». Уміння вставати після «падінь» — запорука будь-якого успіху.
Не можна, звичайно ж, не враховувати ситуації, передбачити які неможливо. Коли все раптом відходить від задуманого плану, а іноді навіть розгортається в протилежному напрямку. Але, думається, навряд чи хтось став би тим, ким став, без особистої мотивації та старанної роботи над поставленою метою, а також над самим собою. Щоб у цьому переконатися, достатньо прочитати біографії найвідоміших постатей людства, чи то політики, вчені, письменники, бізнесмени або представники інших професій.
Напевно, Майя Плісецька не стала б видатною балериною, якби не хотіла цього та не докладала би певних зусиль у цьому напрямі, а Сергій Корольов не запускав би в космос свої апарати, не отримавши колосальну кількість знань з теорії космічних польотів. І такі приклади можна наводити нескінченно, що тільки підтверджувало б все сказане вище.
Варто сказати, що й життєві ролі людей у суспільстві повинні відрізнятися різноманіттям. Як то кажуть, не можна всім одночасно бути начальниками, втім, хороших працівників потребують всі, тому бути таким працівником не менш престижно. А вже за таких начальство, повірте, бореться не гірше, ніж за цінний приз на знаменитому аукціоні.
Тому так важливо знайти саме свою роль, свій шлях, своє місце, де ти будеш професіоналом і зможеш принести максимальну користь цьому самому суспільству, не ігноруючи особистих принципів.
Важливим моментом тут виступає моральне задоволення від виконуваної роботи або іншої діяльності. Часто кажуть, що коли робота збігається з улюбленою справою, це і є запорукою простого людського щастя.
Отже, суспільство — безпосередній світ буття людини. У свою чергу, людина є невіддільним членом суспільства.