1)У реченні Крім нас самих, ніхто не захистить наш край (Д.Міщенко) наявні відокремлені члени речення, а саме: *
означення;
прикладка;
додаток;
уточнюючі члени речення.
обставина;
2)У реченні Тихий на вдачу й поміркований, звиклий таїти свої щирі думки й вчиняти Богданову волю, Виговський i тепер не виявив i словом свого збудження проти Москви... (І.Нечуй-Левицький) означення відокремлюються, тому що: *
прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;
прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;
одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;
прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i має додаткове обставинне значення (причини);
3)У реченні Ділим життя щасливе i нове, як в рiк врожайний коровай ділили (Г.Чубач) означення не відокремлюється, тому що: *
прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;
одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційноті, стилістичного навантаження;
означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
4)У реченні То не була ще вона, колишня могуть i слава, та була вже можливість торувати до неї путь (Д.Міщенко) прикладка відокремлюється, тому що: *
стосується особового займенника;
прикладка - власна назва; має уточнююче значення;
поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини);
поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується;
5)У реченні Може, колись тут i справді стане й королівський трон, а ти сядеш на йому як королева (І.Нечуй-Левицький) прикладка не відокремлюється, тому що: *
прикладка зі сполучником як характеризує предмет з одного боку або має значення «у ролі кого, чого», тобто не має значення причини.
поширена прикладка стоїть перед означуваним іменником i не має обставинного значення;
виражена власною назвою й не має уточнюючогo значення;
6)У реченні Недовго німував роздумуючи (Д.Міщенко) обставина не відокремлюється, тому що вона виражена: *
дієприслівниковим зворотом, який виступає в ролі однорідного члена з невідокремленим іншим членом речення;
дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i;
дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу;
одиничним дієприслівником, який означа б дії;
дієприслівниковим зворотом, який тісно пов'язаний із дієсловом-присудком;
2.На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.( на слово -Зн.в)
3.Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.(на осиці - Д.в,на вербі - Д.в)
4.На словах густо, а в голові пусто.( в голові - Д.в)
5.З базіками тримай язик за зубами.(за зубами - Ор.в)
6.Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.(за вітром - Ор.в)
7.Слово до слова – зложиться мова.(до слова - Р.в)
8.Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові( по пір'ю - Д.в)
9.Нації вмирають не від інфаркту.(від інфаркту - Р.в) Спочатку їм відбирає мову
10.Слово до ради, а руки — до звади.(до ради - Р.в)