Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.
Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.
Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.
Наведу цікавий приклад з власного життя. Нешодавно мене дуже вразив один вчинок. Відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. Маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. Коли я запитала ї про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. Я вирішила провестиз нею виховну розмову, розповідаючи про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у поганому настрої. Вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити.
Людина і природа міцно взаємопов'язані між собою і ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.
Цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи! i