І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).
