І даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені (Л. Первомайський). Чомусь слова ці в голові прокручуються знову й знову коли дивлюсь я у далечінь. У синю й непросвітню. Море... Дні які тут проводиш здаются хоч і холодними, але сонячними, тихими і загадковими. Сонце посміхається і немов милується своїм відображенням у синій, спокійній воді. Я чую музику. Чуршить водичка, вибивається на волю, мов біжить кудись... І знову буду вдивлятися у синій небокрай, прислуховуватись і знову з моїх думок мене виведе лише крик мами, яка довго не могла мене найти... Ці дні пролетять, повні сонця й музики...
Часто придется наблюдать, как ученики в школе с неуважением относятся к техническим работникам. Конечно, уборщица — не престижная работа, но это не значит, что она не нужна и не достойна почета. Представим себе, что мы остались без техничек. Как будет выглядеть школа в конце рабочего дня? Каким будет воздух без влажной уборки?
Недавно я узнала, что за рубежом уборщики называются гордо от мусора. Я думаю, это вполне справедливо. И нам следует задуматься, кому должны сказать за сияющую чистоту в школе.
Прийменник вказує на причинові відношення:
Б - витанцьовував од сміху