Зима уночі,яка чудова назва.Ця назву до твору ,наче річка пливе,сповиваючи своіми хвилями ,все довкола.
Як чудово жевріє місяць,наче,прочитав один з витворів Гоголя,та чекає,поки вкрадуть його,місяць і невідомо,коли повернуть.Таких думок навіює зимова нічь.Так довкола лагідно дме вітерець,хапаючи за щічки сосенки та берізки,від морозу хрумтить сніжок,коли на ньго наступає лисичка або стрибне зайчик у ліску.Чути,навіть,як скрипить старий дуб,якому вже пона двісті років.Це він з вітром перешіптується,про свої немолоді літа,та розповідає,коли він був ще маленьким жолудем і тато дуб носив його на своїх гілочках,обволікуючи листячком,захищаючи від хуртелиці та морозу.
Що лагодить білочка біля свого гніздечка,напевно діткам лаштує вечерю.Так добре освічує місяць все довкола,що видно,як удень,аж хочеться заспівать Ніч,яка місячна,зоряна,ясная.Видно,хоч голки збирай.цитата.
Всі діти люблять кататися на велосипеді. Вчать їх батьки, друзі, зустрічаються самоучки. Велосипеди розділені за віком: для маленьких - триколісні, для дошкільників та учнів початкової школи - вони двоколісні, ну а для дітей постарше вже більш великі двоколісні волосипеды. Деякі діти катаються не тільки з друзями, але і з тваринами, наприклад з собаками. Коли я їду на велосипеді, то беру з собою мою собаку Риту. Вона завжди біжить за мною або я за нею, мені весело. Також, коли я падаю, вона завжди поруч, і лизнет своїм мокрим мовою, немов кажучи: "Тобі не боляче?" Мої друзі теж беруть з собою собаку.